Корупція — найбільша загроза для будь-якої молодої демократії. Вона знищує і державний апарат країни, й підриває довіру простих громадян до тих інституцій, які повинні захищати справедливість і свободу в ній. За останні 20 місяців Україна пройшла дуже великий шлях, починаючи з ухвалення абсолютно нового антикорупційного законодавства і закінчуючи створенням нових за філософією підходів. Про це йшлося під час звіту антикорупційного блоку уряду в Клубі Кабінету Міністрів.

Антикорупційний блок представляли міністр юстиції Павло Петренко та голова Національної поліції Хатія Деканоїдзе. «Протистояння корупції — основний виклик для нашої країни. Національна поліція дуже багато зробила, щоб система була прозора, відкрита та доступна всім, — наголосила Хатія Деканоїдзе. — Рік тому МВС почало добір патрульних поліцейських, щоб змінити одну з найкорумпованіших систем — ДАІ на нову патрульну поліцію. Це був перший крок у боротьбі з корупцією. Ті, хто патрулює вулиці, — це і є обличчя справжньої нової України. Вперше в історії відбувся чесний добір до цієї структури. Впевнена, що з червня наступного року в 29 українських містах вже буде патрульна поліція».

Нові працівники орієнтовані на надання якісного сервісу. Адже Національна поліція не повинна бути каральним органом, вона має надавати якісні послуги. Жодні позитивні цифри не замінять довіри населення, тому найголовніший принцип у боротьбі з корупцією — прозорість, відкритість і довіра населення.

«18 листопада ми почали переатестацію колишніх працівників міліції в Києві та області, тож у поліції залишаються люди, які є чесними професіоналами та які готові змінитися, — переконує Хатія Деканоїдзе. — А щоб набір та атестація нових працівників відбувалися чесно, ми за допомогою міжнародних партнерів відкриваємо центр рекрутингу. Він займатиметься добором та переатестацією поліцейських. У ньому працюватимуть люди, підібрані міжнародними партнерами. Головний метод у боротьбі з корупцією — відкритість і прозорість».

Павло Петренко підкреслив, що старі структури не здатні змінювати ситуацію. Адже їх створювали із зовсім іншою філософією й метою. І ця система працювала 20 років. Яскравим прикладом старої системи було Міністерство юстиції. До нього щороку зверталися майже 20 мільйонів українців, яким доводилося стояти в чергах, вислуховувати хамство, давати хабарі тощо. Ця ситуація потребувала негайних змін.

«У спадщину ми отримали стару структуру Мін’юсту: це і Державна реєстраційна служба, і Державна виконавча служба. Тому першим кроком на початку цього року була ліквідація цих служб. Прибрали й деякі дублюючі функції, — каже Павло Петренко. — Створили єдину структуру регіональних органів юстиції, куди переводили лише тих працівників, які пройшли публічний конкурс».

Цього року проведено оптимізацію Мін’юсту: скорочено 20% працівників у всій системі та 30% центрального апарату. Але це не було механічне скорочення. У нову структуру переводили найфаховіших, набирали тих, хто ніколи не працював на держслужбі. У Мін’юсті завершується формування нового керівного складу на рівні районів.

«Другий блок питань, який був одним із найкорумпованіших у нашій діяльності, — державні закупівлі, — зазначає Павло Петренко. — Протягом 2014—2015 років ми у грошовому еквіваленті закупили товарів і послуг уп’ятеро менше, ніж 2013-го. Це підтвердження того, як можна боротись із корупцією в кожному конкретному міністерстві».

Зекономлені кошти торік Мін’юст передав Міноборони на потреби армії. Цього року триває дискусія з Мінфіном, щоб частину заощаджених коштів спрямувати на підняття зарплат рядовим співробітникам Мін’юсту та органів юстиції на місцях. Це важливий антикорупційний аспект. Адже фахівець повинен думати, як найкраще надати сервіс, а не про те, як за низьку зарплату прогодувати сім’ю.