На Вечорах французького кіно, які нещодавно відбулися в Києві, одна з найталановитіших французьких кінорежисерів Ніколь Гарсія представила власний фільм «Ілюзія кохання». Ця стрічка отримала вісім номінацій на «Сезар»: за найкращий фільм, найкращу режисуру та найкращу жіночу роль, а також за адаптований сценарій, операторську роботу, монтаж, роботу художника по костюмах і звук.
Фільм розповідає про історію француженки Габріель, яка досліджує свою сексуальність. Події розвиваються у 1950-х роках. У головних ролях Маріон Котіяр та Луї Гаррель. Не всі розуміють Габріель, особливо її мати, роль якої виконала сценаристка, режисер і подруга Ніколь Бріжит Роюан. Саме вона стала ініціатором весілля доньки з Жозе. Глядач бачить шлюб Габріель очима героїні Маріон Котіяр, володарки премії «Оскар». Цей шлюб більше схожий на тюремне ув’язнення героїні.
Але все змінює хвороба Габріель — задля лікування чоловік відправляє її в санаторій. Там вона зустрічається з пораненим ветераном індокитайської війни Андре (Луї Гаррель). Основний режисерський замисел приховано насамкінець, і тільки переглянувши фільм, можна довідатися про нього. А ще більше хотілося дізнатись про режисера фільму, її думки, мрії. Тож «УК» протягом коротких п’яти хвилин спробував дізнатися, яка Ніколь Гарсія поза знімальним майданчиком.
Про професії
«Мене часто запитують, чому не знімаюсь у своїх фільмах. Не можу одночасно бути актрисою і режисером, бо актриса й режисер — це різні професії, в них різна енергетика. У режисера глибший і ширший погляд на творення фільму».
Про Київ
«У Києві вперше. Але завжди хотіла побувати в цьому місті. Сподіваюсь, у мене буде час для прогулянки, для відчуття його духу, але одразу скажу, що ваша столиця дуже гарна, вона зачаровує. З містом знайома через літературу — Булгакова, Гоголя, трохи знаю історію України, відкриваю для себе українську кухню, яка мені подобається».
Про життя
«Найбільше змінив моє життя перехід від акторства до режисури. У мене нема гонору і маю забагато сумнівів, щоб пишатися собою. Якби не стала актрисою чи режисером, то займалася б філософією, але мені бракувало уяви й домислу в такому житті».
ДОСЬЄ «УК»
Ніколь ГАРСІЯ. Народилася 1946 року в місті Оран (Алжир). Багаторазова номінантка кінопремії «Сезар» та деяких фестивальних кінонагород. Закінчила консерваторію і курси театральної майстерності. В кіно дебютувала 1968 року в комедії Жана Жиро «Жандарм одружується», а історичний фільм Бертрана Таверньє «Нехай розпочнеться свято» (1974) приніс їй світову славу. У 1986 році як режисер представила короткометражку «15 серпня» на Каннському фестивалі. Згодом створила кілька повнометражних фільмів.
Ми в Google+