З-поміж головних напрямів роботи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, як наголошують у відомстві,  це – діджиталізація служби, реформа шкільного харчування,  захист прав споживачів. 

Впровадження проектів цифрової трансформації захисту споживачів (Е-споживач) та цифрової трансформації безпеки харчових продуктів (Е-продукти) передбачає можливість електронної реєстрації операторів потужностей ринку та проведення експертиз, видачі електронних сертифікатів та дозволів, запровадження інтерактивної публічної системи з доступом до інформації щодо вимог безпеки до харчових продуктів та доступ до зовнішніх ринків.

Проект Е-споживач надасть можливість споживачам подавати скарги онлайн лише за декілька кліків. Крім того, проектом передбачається створення відповідної служби підтримки споживачів.

В Урядовому контактному центрі провели аналіз звернень, що стосуються захисту прав споживачів.     

Як повідомили «Урядовому кур’єру» в Урядовому контактному центрі, з початку 2021 року на урядову «гарячу лінію» та веб-сайт Центру надійшло майже 5, 3 тисяч звернень, у яких заявники зверталися за сприянням у захисті своїх прав як споживачів. 

Нарікання громадян викликала якість побутової, комп’ютерної та іншої техніки, зокрема придбаної в Інтернет-магазинах (мобільних телефонів та аксесуарів до них, комп’ютерної техніки, телевізорів, холодильників, пральних машин тощо). Крім того, заявники повідомляли про випадки придбання ними неякісних лікарських засобів і препаратів та медичних приладів, одягу, взуття, меблів тощо. 

Також громадяни скаржилися з приводу продажу неякісних продуктів харчування, зокрема хлібобулочних і ковбасних виробів, молочної та м’ясної продукції, круп, риби та рибних консервів, алкогольних напоїв тощо. Заявники повідомляли про факти продажу продуктів харчування з простроченим терміном придатності, порушення санітарно-гігієнічних норм у точках продажу продовольчих товарів, у зв’язку з чим дані продукти можуть мати неналежну якість та навіть бути небезпечними для споживачів. 

Громадяни наполягали на проведенні належних перевірок таких суб’єктів господарювання та вжитті відповідних заходів для усунення наявних порушень. 

Переважно звернення надходили з м. Києва, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської та інших областей. 

Головний акцент заявники робили на неприпустимості здійснення незаконної та несанкціонованої торгівельної діяльності без дозвільних документів, стихійної торгівлі у недозволених місцях, найчастіше у підземних переходах та поблизу них та біля зупинок громадського транспорту. У столиці – станцій Київського метрополітену, що окрім іншого ускладнює прохід громадянам, особливо особам з обмеженими можливостями. 

З настанням літнього періоду зазвичай збільшується надходження скарг стосовно стихійної, несанкціонованої торгівлі саме продуктами харчування.    У місцях несанкціонованої торгівлі реалізовується продукція без належного ветеринарно-санітарного контролю, що є потенційно небезпечним для споживачів, адже окрім почасти сумнівного походження такої продукції, не дотримуються правила її належного зберігання – насамперед температурний режим. 

 Товар часто реалізується в антисанітарних умовах, що може призвести до псування продуктів харчування, розвитку в них небезпечної для здоров’я людини мікрофлори. Споживання такої продукції може становити загрозу не лише для здоров’я, а й життя людини.

Ось деякі приклади звернень. 

На урядову «гарячу лінію» звернулася жителька  Луганської  області  та повідомила, що  6 серпня цього року в одному з пансіонатів Мангушського району після вечері відбулося масове отруєння дітей, у тому числі її сина. З цього питання зверталася до адміністрації пансіонату та медичного пункту, де відсутні лікарські  засоби для надання медичної допомоги.

Заявниця просила вжити заходів для перевірки організації харчування у пансіонаті, виключення напівфабрикатів з меню, а також  щоденного контролю  за якістю продуктів. Крім того, забезпечити медичний пункт медикаментами. Загалом відшкодувати шкоду, завдану здоров’ю дітей.

Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, за результатами  розгляду звернення, поінформувало про таке.

Спеціалістами Нікольського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) пансіонату. За підсумками перевірки фізична особа-підприємець  була притягнута до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також Головним державним ветеринарним інспектором у Донецькій області було винесене рішення про тимчасове припинення обігу харчових продуктів та подальше їх знищення, що не мали обов’язкової інформації про походження, крім зазначення назви продукту на маркуванні.

Щодо забезпечення медичного пункту медикаментами, то відповідно до Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. № 172, в медпункті забороняється зберігати специфічні лікувальні засоби, призначені для лікування хворих гострими кишковими інфекціями.

Інше звернення від жительки Кривого Рогу стосувалося якості хлібних виробів. Заявниця повідомила, що в супермаркеті її чоловік придбав хліб «Кіровоградський» та «Білоруський» нарізний, вага 350 гр. Термін придатності хліба ще не минув. Після вживання хліба їй стало зле. Жінка стверджувала, що хліб всередині виявився з пліснявою. Тому вона просила сприяти у вжитті відповідних заходів реагування.  

Спеціалістами Криворізького міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було здійснено збір інформації у вказаному заявницею магазині для з’ясування фактів, викладених у зверненні. 

Так, було встановлено що хліб «Білоруський» реалізується в індивідуальному пакуванні за наявності маркування та при дотриманні термінів придатності. Умови реалізації не порушені. При візуальному огляді нарізного хлібу, ознак ураження пліснявою не виявлено.

Стосовно якості хліба із назвою «Кіровоградський», то на момент збору інформації дана позиція товару була відсутня. Керуючим магазином було  надано письмове пояснення щодо скарги заявниці.

На звернення жителя Києва, який розповів, що телефонував на номер 102 щодо стихійної торгівлі овочами та фруктами на проспекті М. Бажана, проте відповідного реагування не дочекався, у Головному управлінні Національної поліції в місті Києві підтвердили наявність у Києві такого негативного фактору, як розповсюдження стихійної несанкціонованої торгівлі.  

У ході розгляду звернення було здійснено вихід 16.07.2021 року за адресою, вказаною заявником, на проспекті М. Бажана. За результатами  було виявлено осіб, які здійснюють торгівлю з рук у невстановленому місці. Відносно останніх було  складено протокол про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 160 КУпАП («Торгівля з рук у невстановлених місцях»). Питання щодо недопущення порушень публічної безпеки та правопорядку за адресою: проспект М. Бажана,  а саме стихійної торгівлі, перебуває на постійному контролі у Дарницькому УП ГУНП у м. Києві.

А ось жителю Первомайського району Харківської області було відмовлено у розгляді звернення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.

11 липня цього року він купив сосиски підкопчені на вагу в одному з магазинів у м. Харкові. Дитина заявника отруїлась сосисками та потрапила в лікарню. У дитини виявили золотистий стафілокок та протей. Заявник здав сосиски до санепідемстанції, де також в них був виявлений золотистий стафілокок.

У чому причина відмови? 

У відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області зазначається, що відповідно до законодавства у зверненні необхідно вказати найменування, організаційно-правову форму (ФОП, ТОВ, ПП тощо) оператора ринку та адресу його потужності. У зверненні заявника така інформація була відсутня, а отже і здійснення розгляду звернення по суті за таких умов є неможливим. 

ДОВІДКОВО:Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» 1545 за допомогою відеодзвінків за webcall (https://video.ukc.gov.ua/webrtc/index.html).

Працюють:

Урядова «гаряча лінія» для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку) — +38 (044) 284-19-15;

«Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців нової державної служби — (044) 284-19-64;

«Гаряча лінія» для підприємців — 1648;

«Гаряча лінія» з питань освіти для мешканців тимчасово окупованих територій (оплата дзвінків з тимчасово окупованих територій за тарифами відповідного оператора зв’язку) — 0 800 504 425;

«Гаряча лінія» Державної митної служби України — 1548;

«Гаряча лінія» для консультації людей з інвалідністю — 1539.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру: www.ukc.gov.ua