Довгоочікувані рясні дощі, які полили землю в останні дні травня, звеселили серця хліборобів.  Поля радісно зазеленіли, обіцяючи щедрий урожай. Особливу користь волога принесла озимим посівам, які вступили у фазу колосіння та формування зерна. 

Як розповів директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Ігор Колодка,  господарствам Черкащини довелося викласти на цьогорічну посівну на 1,5 мільярда гривень більше, ніж торік — 3,7 мільярда. Аграрії взяли кредитів 567 мільйонів гривень,  ставка за користування якими становить 19—24%, хоч іще торік була 18—20%.

Добре, що на здешевлення таких запозичень сільгоспвиробникам в Україні передбачено кошти в межах 300 мільйонів гривень. Та ще 250 мільйонів гривень — на стимулювання розвитку тваринництва. Проте коштів поки що немає, їх тільки очікують. В аграрній галузі державні програми цього року ще не працюють, а за попередні роки селянам області за держпрограмами у тваринництві, садівництві держава недодала 23 мільйони гривень.

Селян  тривожить і те, що ціни на вироблену сільгосппродукцію знижуються. Так, пшениця третього класу коштує 3200 гривень за тонну, тоді як іще півтора-два місяці тому ціна доходила до 5 тисяч гривень. Сою купують в межах 9,5 тисячі гривень за тонну, пропозиції на кукурудзу — 3,25 тисячі гривень за тонну.

Сподіваються селяни одержати чималі прибутки за вирощений соняшник — цього року в області його посіяно трохи більше, ніж торік, і на 4% більше, ніж планували. Господарствам економічно вигідно вирощувати олійні культури: Україна нині перша у світі з експорту насіння соняшнику й олії. Але соняшник, як відомо, виснажує ∂рунти, особливо якщо сіяти його частіше, ніж передбачає сівозміна, і не давати рослині належної підживи. А ситуація цього року насторожує: добрива утричі подорожчали. То як же вберегти землю від виснаження? Чи хтось проконтролює орендарів? На ці запитання Ігор  Колодка відповідає так: 

 — У структурі посівних площ області під соняшником цього року зайнято 13—14% за норми 11—12%. Щодо контролю за збереженням належного стану грунтів, то його фактично нема, оскільки нема законодавчої бази. Ліквідовано держінспекцію сільського господарства, її функції нагляду за використанням земель покладено на екологічну інспекцію, але самі інспекції нині позбавлені права перевіряти. Ми порушуємо питання посилення контролю перед галузевим міністерством. В області працює програма використання грунтів, яка б могла протистояти їхній деградації, але вона має рекомендаційний характер. Отож контролю нині фактично немає.

Та насамперед міна проти сумлінного й науково обгрунтованого ведення бізнесу закладена тим, що в державі поки що нема чіткої агрополітики, проблеми селян — це здебільшого тільки їхні проблеми.

Ще одним каменем спотикання для аграріїв може стати зупинка черкаського хімічного гіганта  — ПАТ «Азот», де через припинення постачання газу нині згортається виробництво. «Азот» забезпечує сільгоспвиробників області безводним аміаком на 90% потреби, карбамідом — на стільки само, аміачною селітрою — на 70%. Мінеральні добрива постачає і в інші регіони України.