ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ.На Миколаївщині замість вугільних котелень будують електричні, і ними обігрівають вже 10 % навчальних закладів. Для місцевих бюджетів добра економія.

«Приблизно до 20% економії коштів, по-перше. По-друге, це тепловіддача», - розповідає начальник управління науки та освіти Миколаївської облдержадміністрації Валерій Мельніченко.

Новий корпус Ольшанської школи працює перший рік. Системою електричного 2-контурного котла задоволені. У класах 20 градусів, а діти менше хворіють і не пропускають навчання.

Старий корпус для початкових класів обігріває газ. Днями автоматика міні-котельні відмовилась працювати. Дітей щільно розмістили у нових класах. Слюсар не виключає, що котел зупинився через низьку якість блакитного палива. Споживання якого ще й значно затратніше.

Половина шкіл області обігрівається вугіллям. Воно ще дешеве, опалення квадратного метру коштує 13 гривень. Проте, через погане вугілля, важко нагріти школу до санітарної норми – 18 градусів.

«Дуже важко створити належний температурний режим. Дуже важко знайти людей, які будуть обслуговувати ці котельні», - розповідає начальник відділу технічного нагляду управління науки та освіти Миколаївської облдержадміністрації Олександра Соляннікова.

Школа села Кірове 20 років на вугіллі. Аби у класах було тепло, вчителі затирають шви на стінах, міняють двері. Вигадали і власний рецепт ущільнення вікон.

Яим паливом обігрівати школи, вирішує місцева влада. Нові технології – це економія, але спочатку чималі інвестиції. Приміром, електрична котельня коштує 300 тисяч гривень. Окупається за 3-4 роки. Котли можна переобладнати на біопаливо. Але на півдні мало деревини і тирси. А брикети з полови і соломи продають за кордон. Тож, нині біопаливо – дефіцит.

ICTV