Видатному поетові  Василеві Симоненку цього року виповнилося б 82. Його день народження громадськість відзначила в Черкаській обласній філармонії. Учасники вечора наголошували на величезному значенні його літературного спадку, видатної особистості. Таких талановитих людей радянська тоталітарна система намагалася знищувати. Однак не могла вбити волю української нації до свободи.

Традиційно відзначили лауреатів Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка. Голова конкурсної комісії професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук нагадав, що переможців конкурсу визначають вже удвадцять друге. Престиж премії зростає, щороку збільшується кількість учасників конкурсу. Цього разу на премію за найкращу поезію претендували семеро осіб, за прозу — сімнадцятеро.

Полтавка Олена Задорожна, яка перемогла в  номінації «За кращу першу поетичну збірку», сказала:  їй надзвичайно приємно отримати премію ще й тому, що вперше за останні роки вона дісталася саме представникові поетової батьківщини.  А це символічно: Василь Симоненко, неначе місточок, з’єднує Черкащину й Полтавщину. Причиною появи збірки стала теперішня війна на сході України. У ній описано думки та переживання бійців. До речі, в одній з поезій згадано черкащанина Максима Преснякова, командира розвідроти 93-ї бригади, який загинув під донецьким аеропортом, прикривши собою солдата. Отож нагорода — це посвята і йому зокрема.

Переможці конкурсу отримали почесні відзнаки та грошові премії. Звучали поезії Василя Симоненка, пісні на його вірші, розповіді про видатного земляка.