У Черкасах відбувся міжнародний «круглий стіл» на тему «Сковорода без кордонів: від Токаю до Ковраю», присвячений підготовці до 300-ліття від дня народження нашого Предтечі у 2022 році. Тож говорили про те, що зроблено і що належить зробити до цієї дати.

Так, член організаційного комітету Великого проекту «Григорій Сковорода-300» професор Галина Сагач наголосила, що нині, на жаль, «ми спостерігаємо інфляцію духу, за якою стоїть інфляція слова». Саме тому певна частина нашого суспільства втратила життєві орієнтири. Григорій Сковорода стукає в наші серця, і, що цікаво, він стукає і в Конституцію України. Адже Основний Закон, на думку дослідниці, не має концепту щастя. Тобто Україна не визначила найвищої цінності. І це стосується не тільки ідей Сковороди, а й усіх християнських цінностей.

Політики часто висловлюють розгубленість щодо того, як далі має розвиватися Україна. Але про це ще кілька століть тому знав Григорій Савович.

— Сковорода — наш український пророк, — підкреслила Галина Михайлівна. — Треба, щоб до цього «ковчега мудрості» частіше потрапляла наша молодь. Тому нині, як і заплановано, у навчальних закладах, бібліотеках проходять тематичні уроки, читання, виставки, присвячені Григорію Сковороді тощо. Водночас потрібно порушити питання про майбутню канонізацію Григорія Сковороди, і, можливо, не тільки на рівні церкви. Адже недарма до 1917 року в сільських хатах часто поряд з іконами ставили портрет Григорія Сковороди. По суті сам народ його канонізував.

Як зазначив аспірант Пряшівського університету (Словаччина) Юрій Сабадош, у сучасному світі часто не зрозуміло, що добре, а що погано. Біблія допомагає в цьому розібратися. Мудрість пізнання цієї книги несе нам і творчість Григорія Сковороди. Але її мало осягти розумом, його потрібно відчути серцем. Те, що він писав, дуже актуальне в нинішньому суспільстві, де цінності розмиті.

Про велике значення осмислення поглядів Сковороди для сучасників говорив кандидат філософських наук Вадим Воздвиженський. Він наголосив, що цінність Сковороди для нинішніх поколінь ще й у тому, що в його ідейному спадку ми знаходимо саму нашу душу з її цінностями та недоліками. Іншими словами — самих себе. Сковорода вільний, він без кордонів. Він — громадянин світу.  Належачи до української національної культури, філософ притягує до себе естетичні погляди багатьох інших культур.

Як підкреслювали учасники «круглого столу», залишаються актуальними пропозиції: внести до преамбули Конституції України сковородинівське поняття «щастя» як одну з найвищих цінностей — мету українського народу; органічно поєднати сковородинівське вчення про щастя людини з глобальною вимогою сучасності — збалансованим розвитком суспільства через практичне втілення Великого проекту «Григорій Сковорода-300», якому рішенням Кабміну надати статус національного.

Були також пропозиції видати художні твори, відзняти документальні і повнометражний художній фільм про Григорія Сковороду; впорядкувати місця перебування й діяльності Григорія Сковороди, відкрити меморіальні дошки, встановити пам’ятні знаки на мандрівних шляхах філософа.