Черкащанин Володимир Погорілий воював у Щасті, Дебальцевому, Донецьку та інших гарячих точках АТО. Був командиром гірсько-піхотної бригади. Під час бою під Луганськом зазнав контузії та травми спини. Повернувшись із фронту, продовжує разом із сім’єю допомагати фронтовикам. Часто, розповідає він, наші солдати воюють в умовах, які не передбачають регулярного й повноцінного харчування. Тоді й стають у пригоді сухі пайки.
Усі члени багатодітної сім’ї Володимира стали волонтерами. Знаючи, який на передовій дефіцит страв та вітамінів, пакують військовим сухі борщі та супи. За рік, підрахували, вже відіслали на фронт таких пайків більш як для 40 тисяч військових.
Їхня невеличка квартира в Черкасах стала справжнім міні-цехом: закуповують овочі, сушать їх і пакують. Друзі допомогли з електросушарками. Свій перший сухий борщ родина Погорілих приготувала торік, пригадує дружина Володимира Людмила, на замовлення чоловіка, який тоді воював на передовій. Її ініціативу підхопили діти, а потім — знайомі та сусіди.
Найменша донька Погорілих Даринка також при ділі. У свої чотири роки вона вправно чистить овочі, а цибулі зовсім не боїться. Імпровізованим овочевим складом, облаштованим просто на балконі, завідує син Артем. Він дбайливо стежить, щоб із заготовками було все гаразд.
Кожен пайок розрахований на 15 порцій. Їх розкладають у пакети з написом «Смаколики від Людмили», які Володимир регулярно відвозить на фронт. На волонтера з Черкас там чекають. Усе, чим забезпечує фронтовиків родина Погорілих, вона заготовляє власним коштом. Допомагають рідні та знайомі, однак непогано було б, каже Володимир, залучити до справи більше людей, додаткові кошти. Тим, хто бажає допомогти у благородній справі, Людмила пропонує свій номер мобільного телефону: 093-358-02-99.
Ми в Google+