Відразу кілька сіл одного з найвіддаленіших районів області накрило градом завбільшки з гусяче яйце. Очевидці розповідали, що стихія розгулялася, щойно з паші повернулася череда.

— Гриміло, бахкало, град падав. У нас такого зроду не було. Вода стояла скрізь, городами бігла до річки. Тепер ось із мамою насаджуємо все наново. Може, хоч кукурудза виросте, бо й корову нічим годувати, — сумним голосом казала жителька села Пізники пані Марина. Уточнила, що град тривав приблизно із 18 години й до 3.30 — дерева з корінням повиривало, покрівлі попробивало.

Марина: «Тут росли буряки». Фото автора

— Усе було залито водою днів із чотири. Від того що через пробоїни в шифері текла вода, стеля в хаті обвалилася. Ще й градом побило вікна, — розказувала інша жителька цього села Тетяна Товстоп’ят. — У мене був старий холодильник, я його не могла з місця зрушити, то його течією віднесло кудись разом із порогом. 34 курчати втопилося. Уже такі, що можна різати. Як мені жити? 8 літрів молока здаси — 16 гривень заплатять. 200 гривень за 10 днів. 600 гривень за місяць.

Жінка бідкалася, що їй навіть 10 шиферин ні за що купити. Але її сусідові Петру Кривчуну не пощастило ще більше. У того в господарстві повінню змило туалет, і всі фекалії потрапили в колодязь. У хаті треба робити капітальний ремонт, настилати підлогу, склити вікна, перекривати будинок і літню кухню. Під час зливи його ледве не затопило в хаті, довелося рятуватися через горище. Ясна річ, повністю або частково пропали його домашні речі, побутова техніка, меблі.

Селяни принагідно обурювалися з приводу того, що в селі недбало спроектували дренажну систему, яка нічим не допомогла під час грози. Через неправильне розташування «труби», як на неї кажуть у Пізниках, жительці цього села Надії Шикоті водою завалило цегляний погріб разом із торішньою консервацією і повністю знищило город. А в його кінці утворилося озерце. Якби їхав повз і не знав про стихію, ніколи б не подумав, що під цією водоймою — картопля, огірки, помідори.

Усього з понад 400 домогосподарств Пізників потерпіли близько половини.

Постраждало від не баченої в цих краях грози і село Вороньки. Місцевий сільський голова Анатолій Басенко порахував, що з понад 500 дворів градом не пошкодило тільки 60, але частина їх підтоплена.

Щоправда, покрівлі вороньківських будинків і сараїв подекуди вже перекриті — в селі працює будівельна бригада. Але здебільшого дахи розцяцьковані жовтим. Це бідніші господарі, не маючи коштів, щоб самостійно їх перекрити, залатали пробоїни будівельною піною. Сподіваються, тимчасово. Бо є надія, що влада компенсує їхні збитки і посприяє з ремонтами.

Будівельні матеріали спонсори вже підвезли. Вирішують фінансове питання. Сільський голова казав, що вони просили в області на ліквідацію наслідків руйнації близько трьох мільйонів гривень, а депутати поки що спрямували на сільську раду 1 мільйон 887. Загалом на момент, коли писався цей матеріал, сільські ради, які потерпіли, отримали, зі слів голови, матеріальних ресурсів 76% потреби.

Про те, що ситуація в районі контрольована, повідомив і голова Чорнухинської райдержадміністрації Олег Ковган. Колеги з інших районів і областей запитують у нього, чим можна допомогти. Тому що полтавці ніколи не стояли осторонь, якщо біда траплялася в сусідів. Перший транш, 7 мільйонів гривень, який обласна влада спрямувала сюди з бюджету, вже розподілено між сільрадами.

— Через місяць запрошую вас до нас знову, побачите, що все буде гаразд, — пообіцяв Олег Ковган.

А заступник голови Полтавської облдержадміністрації Роман Товстий поінформував, що відбулася позачергова сесія обласної ради, на якій депутати додатково передбачили з резервного фонду майже 10 мільйонів гривень на подолання наслідків стихії в області. Річ у тому, що від граду і злив збитків зазнали і в Лохвицькому та Лубенському районах. На щастя, там стихія нашкодила трохи менше.