Напрацювання гуцульської етнокультури, на базі якої сформувалася ця школа, налічують багато століть. Творчість мешканців унікального, багатого народними майстрами краю спонукала до створення тут 1882 року Ткацької крайової мистецької школи, прародички інституту, що діє тепер під крилом Львівської національної академії мистецтв.

Щороку праця колективу — а це понад сотня талановитих теоретиків і практиків — спрямована на виховання здібної молоді. «Тандем училище-інститут став своєрідним високофаховим осередком збору інформації і науки, що працює на перетворення її на конкретні ремесла, широкий вжиток і надбання народу, — каже викладач навчального закладу Ігор Баранюк. — А наші учні, такі як Павло Мороз, Назар Медвідь, Богдан Богатчук, мають більше персональних виставок, ніж викладачі». За 135 років Косівська «школа» ужиткового мистецтва виховала сотні народних і заслужених майстрів з різних регіонів України, які презентують державу на внутрішньому і міжнародному мистецьких ринках.

Може, саме тому мистецька, профорієнтаційна виставка косівчан, яку на відзначення своїх уродин відкрив інститут у Дрогобицькому історико-краєзнавчому музеї, привернула увагу молодих містян. Старшокласники шкіл міста №№ 1, 2, 4  і 14 цілими класами завітали на її відкриття до Палацу мистецтв.

Викладачка технологічного практикуму інституту фізики, математики та інноваційних технологій Дрогобицького державного педуніверситету Галина Ліщинська-Кравець біля стенда з керамікою розповідала майбутнім учителям трудового навчання про особливості технології і колористику гуцульського гончарства. Вихованці Підбузької Малої академії мистецтв імені Еммануїла Миська разом зі своїми вчителями і директором Валерієм Вовком з професійною цікавістю розглядали оригінальну колекцію декоративних тканин і дипломних робіт, якими керувала викладач Гончарова-Цівінська.

«У нашій школі-інтернаті, яку 27 років тому для здібних сільських дітей заснував Еммануїл Мисько, викладає наша випускниця і випускниця Косівського інституту декоративного й ужиткового мистецтва дрогобичанка Ольга Солончак, — говорить Валерій Вовк. — Ми давно творчо дружимо з історико-краєзнавчим музеєм «Дрогобиччина», а Косівському інститутові виховуємо здібних студентів». Викладачка спецдисциплін Дрогобицького ВПУ № 19 Оксана Пастернак зацікавлювала своїх вихованців дипломними роботами з різьби по дереву.

Учителі шкіл №№ 1 і 15 Стелла Александрова та Ірина Шильник переконані, що ця виставка допоможе їхнім учням зорієнтуватися в майбутньому професійному виборі. «Ми готуємо молодших спеціалістів, майстрів-художників з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, — розповідає старша викладачка художнього текстилю Косівського інституту ужиткового та декоративного мистецтва Оксана Богатчук. — Це дизайн костюмів, вироби зі шкіри, дерева, дизайн меблів, художній метал, кераміка. Випускники створюють власні малі підприємства і завжди мають у руках шматок хліба».

Співорганізатор виставки старший науковий співробітник музею «Дрогобиччина» Люба Васильків наголосила: «Цю мистецько-освітню перлину Гуцульщини мають знати в різних регіонах України і продовжувати те, що вартує не лише нашого пізнання, а й уваги ЮНЕСКО. А ми, музейники, доклали зусиль, щоб інформація дійшла до широкого загалу, і молодь із джерел наших культурних надбань могла взяти якомога більше користі для освіти і майбутнього».

Ольга ЛОБАРЧУК
для «Урядового кур’єра»