Україна вийшла на фінішну пряму створення суспільного мовця, і зміни, які відбулися, невідворотні. Це заявив на відкритті міжнародної конференції «Запуск суспільного мовлення в Україні: виклики та наступні кроки» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. Наголосив і на тому, що існують певні проблеми на шляху такого переходу. Це зокрема борги багатьох років — як перед міжнародними організаціями, так і перед національними, статус багатьох майнових об’єктів, передача яких новій структурі часто не вписується в законодавчі норми.

На думку Олега Наливайка, треба не забути й про долю майже 7 тисяч людей, які працюють у системі державних ЗМІ, — слід зберегти соціальні права кожного з них. На жаль, саме ці працівники часто є однією (далеко не єдиною!) силою, яка активно гальмує створення суспільного телебачення і радіо.

«Деякі керівники обласних державних телерадіокомпаній не дуже прагнуть ставати звичайними медіа-менеджерами — їм вигідніше бути держслужбовцями, директорами, — зазначив посадовець. — Вони сподіваються, що щось станеться, і перехід буде скасовано. Але кроки, які ми вже зробили на шляху до суспільного телебачення і радіомовлення, невідворотні. У нас є розуміння, як далі працювати, певна дорожня карта, за якою рухатимемося».

До речі, свіжим прикладом такого гальмування може слугувати лист від народного депутата Володимира Литвина, який на прохання своїх житомирських земляків буквально вимагає зупинити медіа-реформу.

Чимало уваги на конференції приділено процесу й принципам формування наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Частину членів ради вже призначено за квотою парламентських фракцій та груп. Переважно це відомі медіа-експерти й журналісти. А частину ще обиратимуть буквально цими днями від громадських об’єднань і асоціацій. Як на мене, сформовано ці дев’ять професійних груп (освітньо-наукова, спортивна, творча тощо) доволі дивно, а головне — такий принцип підбору може призвести до того, що до наглядової ради потраплять випадкові люди. Як це відбулося із громадськими радами при міністерствах і відомствах, коли у складі такої ради при Мінприроди фігурувала Спілка похоронних бюро, а при Держекоінспекції — футбольний клуб.

Утім, за словами заступника голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк, її організація перевіряла дієвість охочих покермувати суспільним мовленням: аналізували їхні сайти, результати роботи тощо. Як вважає генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія, на перших порах усе одно і ці, й парламентські представники у наглядовій раді очікувано лобіюватимуть інтереси своїх груп. Але розуміння соціальної значущості проекту рано чи пізно оволодіє й ними. Якщо не буде нових перепон, Зураб Аласанія сподівається, що суспільне телебачення й радіо запрацюють у березні наступного року.