Заслужений майстер народного мистецтва Людмила Павлова з Тернополя повернулася з Афін. Грецьку столицю вона відвідувала на запрошення осередку українських жінок. Наші співвітчизниці власну енергію, активність спрямовують на волонтерську, доброчинну діяльність. Тож допомагають не лише українським воїнам, які боронять рідну землю від російського агресора, а й хворим дітям. Починаючи з цьогорічного літа, членкині осередку взялися запрошувати з України народних майстрів, художні колективи та виконавців.
Людмила Павлова з того роду, де жінки були справжніми господинями та майстринями: мати славилася вишиванням, бабуся ткала килими. Пані Людмила обрала фах фармацевта, закінчила з відзнакою хіміко-фармацевтичний інститут, 40 років працювала за цією професією. А ось із захопленням, здається, ніколи не розлучалася: сама собі моделювала одяг, шила, плела, вишивала сорочки, рушники. Майже десять років тому душа прикипіла до лялькарства. Творить ляльки-мотанки, ліпить зі спеціальної пластичної маси. Ляльки, які називає колекційними, одягає в народне вбрання конкретної етнографічної групи українців. У Грецію возила ляльку в народному строї жінок Центральної України.
Лялькарка з Тернополя в Афінах чотири майстер-класи давала жінкам з різних країн у центрі допомоги емігранткам і біженкам Melissa Network. За словами Людмили Іванівни, в цей заклад люди такого статусу можуть прийти будь-коли просто випити кави, чаю, а в обідню пору поїсти гарячих страв. Їх тут навчають грецької та англійської мов, правових основ. Організовують заняття з малювання, ліплення інших видів народного мистецтва. Людмила Павлова привезла відповідні матеріали для творення ляльки-мотанки з тканини. Каже, охочих вивчити премудрості цієї давньої української забавки-оберега знайшлося чимало.
«Із задоволенням навчала жінок створювати першу ляльку, бачила їхню радість, зацікавленість. Робити ляльки — це також терапія», — ділиться думками майстриня.
Організатор цих майстер-класів у Греції Ганна Олійнич написала в соцмережі, що жінки-емігрантки та біженки завдяки Людмилі Іванівні не лише ознайомилися з технікою виконання ляльки, а й занурилися в традиції наших далеких предків, на якийсь час забули про власні проблеми-клопоти.
Ляльки-мотанки, народні іграшки (коники, пташки із соломи, ниток, джуту), різдвяно-новорічні кульки в народному стилі, які обтягує хустинковою тканиною, Людмила Павлова репрезентувала в грецькій столиці також на передріздвяному доброчинному ярмарку, який організували дипломатичні відомства багатьох країн. На цьому заході тернопільська умілиця навчала, як зав’язувати хустку старовинними способами. Виявляється, їх понад 100. В українок це викликало жваве зацікавлення. Тож довелося вже в тутешній українській церкві давати майстер-клас із зав’язування хустини.