Майже 40% української економіки перебувають у тіні, тому стандартні для розвинених країн рецепти розв’язання економічних проблем не діють. Тож детінізація за нинішніх обставин матиме більше зиску, ніж економічне зростання.

«Цей факт уряд довів 2017 року. Весь фонд оплати праці в 2016 році становив 584 мільярди гривень, і Міністерство економічного розвитку і торгівлі прогнозувало його зростання на 82 мільярди. Але Мінсоцполітики заявило про заниженість цієї цифри і спрогнозувало можливість зростання фонду на плюс 212 мільярдів. Фонд оплати праці у 2017 році становив 796 мільярдів гривень. З 2,5 відсотка економічного зростання ми отримали 212 мільярдів гривень до бюджету — звідки ці гроші? Відповідь проста: гроші прийшли з тіньової економіки внаслідок підвищення мінімальної зарплати вдвічі», — пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева.

Урядовець навів приклад конкретного підприємства зі штатом 900 працівників: 5 чоловік тут отримують зарплату по 5 мільйонів гривень, а решта 895 — 3723 гривні. Знайти працівника на таку зарплату нині дуже складно, а тут майже 900 людей працюють за 3723 гривні.

Щодо системи ухилення від сплати податків та зборів, то в ній відбувається ось що: отримуючи 5 мільйонів гривень зарплати, людина сплачує 19,5% зборів. А ЄСВ, призначений для пенсіонерів, сплачує не з 5 мільйонів, а з 55 тисяч. Заплатив 8 тисяч гривень ЄСВ, а решта залишається в нього і йде зарплатами в конвертах працівникам, які офіційно отримують мінімальну зарплату. А потім люди, які працюють за зарплату в конвертах, з одного боку, отримують маленьку пенсію, розраховану від мінімальної зарплати, а з іншого, — субсидію за рахунок платників податків.

Тому після підвищення мінімальної зарплати, інформує прес-служба Мінсоцполітики, ЄСВ сплачуватимуть не з 3723 гривень, а з 4100; а якщо ЄСВ буде розраховуватися з усієї суми зарплати, то людина платитиме внесок з усіх 5 мільйонів, і ця схема вже не працюватиме.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»