Трагедія, що знівелювала цінність людського життя
У 85ті роковини трагедії Бабиного Яру Президент України Володимир Зеленський ушанував пам’ять людей, які загинули внаслідок масових нацистських розстрілів під час окупації Києва в 1941—1943 роках. Він встановив лампадку до меморіального знака «Менора» на території Національного історикомеморіального заповідника «Бабин Яр».
«Менора» нагадує як важливо пам’ятати такі моменти історії, щоб зло не уникнуло покарання. Фото з сайту president.gov.ua
«Менору» було встановлено 29 вересня 1991 року. Це перший пам’ятник, який відкрили в Україні після відновлення незалежності.
У церемонії вшанування взяли участь віцепрем’єрміністр з гуманітарної політики — міністр культури Тетяна Бережна, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, рабини, посли іноземних держав та представники місій міжнародних організацій. Представники юдейських організацій прочитали поминальну молитву.
Глава держави подякував усім присутнім за вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру.
«Трагедія Бабиного Яру — це абсолютно трагічний, кривавий приклад. Ця трагедія нагадує нам, як боляче втрачати рідних, близьких і в цілому як можна знівелювати цінність людського життя. Я хочу вам подякувати за те, що ми розуміємо цінність усього живого. Особливо це відчувається в Україні під час такої ганебної неспровокованої війни росії проти України, передусім проти суспільства, проти людей, усього живого», — зауважив Президент.
За його словами, важливо пам’ятати такі моменти історії, як трагедія Бабиного Яру, щоб зло не уникнуло покарання.
Президент окремо подякував дипломатам, які вшанували пам’ять загиблих.
«Я дуже хочу подякувати вам за те, що Україна в такі складні часи, часи трагедії, окупації — з нашими партнерами, з дипломатами, з людьми, які презентують великі держави всього світу, нашу цивілізацію. Я хочу вам подякувати за те, що ви з нами тут у таку дату», — наголосив глава держави.
За час окупації нацисти вбили в Бабиному Яру майже 100 тисяч людей. Вони знищили майже всю єврейську спільноту Києва та представників інших національностей. 29—30 вересня 1941 року розстріляли 34 тисячі київських євреїв. Шлях, яким людей гнали до Бабиного Яру, назвали дорогою смерті. У наступні два роки жертвами нацистських злочинів на цьому місці стали роми, українські націоналісти, учасники підпілля, пацієнти психіатричної лікарні, військовополонені та інші. Більшість їхніх імен досі не відома.