«ХРАМ МУЗ».Ще три роки тому чернігівці були твердо переконані в тому, що лише автори фантастичних романів здатні оживити картину. І тільки промовисто стенули б плечима, побачивши як хтось з відвідувачів обласного художнього музею емоційно про щось розпитує, скажімо, зображення кого-небудь з представників відомої дворянської родини Галаганів, колекція портретів 8-ми поколінь якої тут зберігається. Втім, можна лише пожалкувати, що  навічно застиглі постаті не заворушаться і не розкажуть про свою епоху. Але… Трохи  інший підхід до замкнутого простору «храму муз» і, як говорять ілюзіоністи, – ву а ля!

Григорій Галаган, якого у міні-виставі «Галаган-портрет» «оживив» студієць місцевого Молодого театру Леонід Качанівський, дуже переконливий. «Оживають» у рамках проекту «Драматичний простір художнього музею» і гетьман Іван Мазепа, і полковник Василь Кочубей, навіть скульптура Марка Антокольського «Мефістофель»!

«За вікнами музею ХХІ сторіччя і має бути нова парадигма нашої діяльності», – переконана директор  обласного художнього музею Ірина Ральченко. Вона у свій час написала інноваційний проект, який мав перетворити дещо пасивну, споглядальну позицію музею на інтерактивну і –виграла грант. Після того у виставкових залах зазвучала «жива» музика, на тлі якої художні полотна почали сприйматися зовсім по-іншому, з’явилися майстер класи, які відомі чернігівські митці проводять на фоні власних творів, а міні-вистави за участю досвідчених і початкуючих акторів розкривають глибинне значення експонатів та розповідають про особливості  епох, у які вони народилися.

Нещодавно у Чернігові обмінювалися музейним інноваційним досвідом представники 15 музеїв та 2-х історико-архітектурних заповідників з різних куточків України. Було багато цікавих думок і пропозицій. Окрім чернігівського досвіду, усім припав до душі також проект Чугуївського Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна, який оригінально запросив жителів міста зібрати кошти на реставрацію портрета Марії-Магдалини, написаного місцевим художником Павлом Триказовим. І це вдалося! «Громада має бути дотичною!» – прокоментувала цю подію директор музею Світлана Бучаста. А гість з Хмельницького Сергій Нагорний додав: «Пересічення кількох видів мистецтв робить музей не просто місцем збереження експонатів – ось що на сьогодні важливо…».

І як тут не згадати  Євгена Розенблюма: «Музей – театр, у якому грають речі»? Справді грають, якщо відкинути завісу узвичаєності!