НОВОВВЕДЕННЯ. Незабаром українці зможуть придбавати валютні казначейські цінні папери, які надійніші за депозити.

Шлях до масового розміщення неіменних валютних казначейських зобов’язань для фізосіб уже майже уторовано. За інформацією «УК», генеральним агентом розміщення цих цінних паперів призначено Ощадбанк.

Як відомо, 4 липня цього року Верховна Рада ухвалила відповідні поправки до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» та до Податкового кодексу, які дозволяють випуск таких зобов’язань і звільняють інвестдохід за ними від оподаткування.

Як підтвердив кореспонденту «УК» фінансовий аналітик Микола Івченко, Мінфін активно друкує ці казначейські папери, але купити їх ще поки не можна. На «прямій лінії» Ощадбанку розповіли, що фінустанова повинна розпочати активно працювати з фізособами в цьому напрямку 10 жовтня, проте скоріше за все ці терміни будуть трохи зміщені. Фахівці Ощадбанку пояснюють це тим, що облігації, які вже «запаковані», мають бути розвезені по відділеннях фінустанови, яких у країні приблизно 6 тис. Купити мінімальний номінал такого паперу можна лише на суму $500. Очікується, що перший обсяг емісії складе $300 млн.

Якщо фізособа придбає таких облігацій на суму до 150 тис. грн, то так звана ідентифікація (тобто, пред’явлення ідентифікаційного коду) не потрібна. Треба мати при собі лише паспорт.

Як вважає М. Івченко, навряд чи такі облігації пропонуватимуть населенню комерційні банки. «Адже в цьому випадку у них існуватиме чіткий конфлікт інтересів. Облігації певною мірою відлякуватимуть клієнтів від депозитних програм на свою користь », – зазначає він.

І депозити дійсно по окремих показниках програють державним валютним облігаціям. Адже останні підкріплені державними гарантіями.  По-друге, як відомо, банки можуть змінювати протягом часу дії довгострокових депозитів відсоткові ставки, і звісно, що в сторону їхнього зниження.  Із державними зобов’язаннями такого не станеться — їхня ставка є «твердою».

До переваг таких паперів, як вважає чимало фахівців, можна додати і те, що їх часто продають, не дочікуючись терміну погашення.

До речі, варто додати, що раніше директор департаменту боргової і міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук заявляла, що доходність державних валютних зобов’язань коливатиметься у межах 7,76 –9,3%.

Утім, як відомо, перший досвід введення у практику гривневих казначейських зобов’язань у 2009 році виявився доволі невдалим. Тоді було видано на гора цінних паперів на суму 200 млн грн, які намагався розміщувати той самий Ощадбанк. Однак така спроба провалилася – цими паперами мало хто цікавився на практиці. У підсумку за вересень –листопад 2009 року банку вдалося розмістити паперів лише на 1,33 млн грн. Можливо тому, що вони були гривневі, а не валютні, як зараз.

Зиск має бути обопільним: і для людей, і для держави. Адже остання повинна скеровувати кошти від розміщення цих облігацій на виконання своїх зобов’язань перед зовнішніми позичальниками, насамперед, МВФ.