Харків має таємничу і сповнену недосліджених загадок історію підземель, яка приваблює не лише фахівців, а й організованих громадських ентузіастів і дигерів-одинаків. Члени Харківського фонду сприяння історико-культурним дослідженням «Діти підземелля» ось уже не одне десятиліття вивчають штучні споруди під сучасними забудовами та комунікаціями мегаполіса і  вже обстежили вісім об’єктів в історичному центрі міста. Як розповів один з керівників фонду Ігор Денисенко, найбільший інтерес викликають підземелля купецького двору на вулиці Квітки-Основ’яненка, споруджені наприкінці ХVІІІ століття. Це, за його словами, майже 250 квадратних метрів підвальних приміщень і 90 метрів підземних галерей, що заховані на чотириметрову глибину під поверхнею землі. Ці підземні переходи доволі просторі, щоб, скажімо, на тачці можна було перевозити вино та інший крам. Більш ніж двометрова ширина й висота цілком давали змогу це робити. Підземелля пережили Другу світову війну, прихищаючи у пристосованих під бомбосховища колишніх купецьких складах харків’ян під час бомбардувань і гарматних обстрілів. І нині, хоч надземна частина там дощенту зруйнована, ентузіасти-дослідники працюють у підвалах, прилеглих до Свято-Успенського собору.

Із підземелля, як розповів Ігор Денисенко, за весь час відновлення вивезли 22 самоскиди землі й будівельного сміття. Серед знахідок під час розкопок виявили різні старовинні речі та предмети і зброю часів 1940-х років. А недавно до ентузіастів приєдналися волонтери та всі охочі. Лише впродовж шестигодинного суботника їм з допомогою техніки, яку надала Харківська міськрада, вдалося вивезти з підземелля пів тисячі мішків із землею та сміттям. Такі заходи харків’яни мають намір проводити й надалі. Як пояснив Ігор Денисенко, вивчення підземель міста — це не лише поринання в історію, а й убезпечення його нинішньої інфраструктури від руйнувань. А ще, за його словами, є доволі сміливий неординарний задум створити музей підземель Харкова. І для цього якнайкраще підходять катакомби купецького двору.