Норвежські археологи під час проведення польових робіт у центральній частині країни розкопали могилу, вік якої майже 1100 років. У ній вони знайшли прах воїна-вікінга, який був похований з великою кількістю зброї.

Про відкриття розповідається на сайті Норвезького університету науки і технологій (NTNU). Дослідники пишуть, що в могилі спочиває чоловік, який помер приблизно в 800-900-х роках нашої ери. Його поховання було знайдено біля історичного села, яке сьогодні має назву Віньера. Воно розташоване на південь від графства Трьонделаг.

Чоловіка поховали з повним комплектом зброї: сокирою, списом, щитом і мечем. Це багато що говорить про статус похованого. По-перше, як встановили археологи, цей чоловік був вільною людиною і фермером. По-друге, він був воїном. За часів вікінгів і раннього Середньовіччя більшість вояків були вільними людьми, що мали власні ферми.

«Середньовічний закон змушував фермерів купувати зброю, – каже археолог Раймонд Соваж з NTNU. – Спочатку він був зобов'язаний придбати сокиру і щит, а згодом міг придбати спис і меч».

За його словами, саме меч робить цю могилу особливою. Справа навіть не в його доброму стані. Меч був покладений з лівого боку, хоча раніше в аналогічних похованнях мечі завжди знаходили з правого боку від померлого.

Це наштовхнуло вчених на думку про те, що воїн був шульгою. Хоча в цьому відношенні похоронна практика вікінгів виглядає дещо дивною. Здавалося б, для правші меч зручніше укладати якраз зліва, щоб воїн міг вільно вихопити його правою рукою. Проте, цю зброю завжди укладали справа. У даному випадку ритуал був порушений.

«Поки для нас це загадка: чому мечі майже завжди кладуть з правого боку? – каже Раймонд Соваж. – За однією з теорій, підземні світи, в які вікінги потрапляли після смерті, є дзеркальним відображенням верхнього світу. Можливо, цей воїн був шульгою, що було враховано під час його проводів у загробне життя? Важко сказати».

До речі, могилу воїна-шульги частково перекривала могили трьох інших воїнів, похованих у канаві. Вона оточувала один з великих курганів. Ці люди явно не користувалися великою пошаною і повагою. До того ж, давні поховання нерідко використовували по кілька разів.

У тій же кільцевій канаві археологи виявили і четверту могилу, яка їх дуже здивувала. У ній була похована, ймовірно, жінка, яку піддали кремації або на ранній стадії епохи вікінгів, або до неї. У цьому похованні були знайдені похоронні дари –добре збереглася намистина, овальна брошка і ножиці. Саме за цими артефактами і було визначено стать похованої людини.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»