Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) — виконавчий орган РЄ — ухвалив комплексне рішення щодо ситуації в Україні. У документі відзначено здобутки України на шляху реформ і висловлено підтримку її територіальної цілісності, повідомляє прес-служба МЗС.
У рішенні наголошено на відповідальності Росії за виконання мінських домовленостей насамперед щодо припинення вогню і відведення військ, збройних формувань і військової техніки від розмежувальної лінії. КМРЄ підтвердив свій намір у повному обсязі виконати всі ухвалені раніше рішення щодо ситуації в Україні. Йдеться про рішення від 3 травня 2017 року щодо ситуації в Автономній Республіці Крим, у якому КМРЄ визнав відповідальність Росії за порушення прав людини у Криму і закликав Кремль припинити репресії на півострові.
Оцінюючи динаміку масштабних перетворень в Україні, КМРЄ визнав прогрес у реформуванні судової влади, оновленні суддівського корпусу та доборі нових суддів Верховного суду. Високо оцінено започаткування діяльності трьох нових антикорупційних органів: Національного антикорупційного бюро, Національного агентства із запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Рада Європи схвально оцінила прогрес реформи децентралізації, зокрема в таких важливих секторах, як фіскальна децентралізація та об’єднання громад.
«Українська сторона вдячна Комітету міністрів Ради Європи за позитивну оцінку прогресу, досягнутого нашою державою у реалізації реформ, які мають вирішальне значення для дотримання прав людини, зміцнення демократичних інститутів та забезпечення верховенства права», — йдеться у повідомленні МЗС. У зовнішньополітичному відомстві взяли до уваги рекомендації щодо «подальших кроків для гармонізації національного законодавства та правозастосовної практики зі стандартами РЄ та відповідними вимогами Євр опейської конвенції з прав людини».
МЗС у коментарі не згадав про кілька пунктів, які натякнули на проблемні, з точки зору Ради Європи, моменти в українській зовнішній та внутрішній політиці.
У тексті рішення є пункт, у якому українській владі радять вести «ширший інклюзивніший діалог» щодо законодавства, яке стосується мовних прав національних меншин, залучивши до нього відповідні органи РЄ. Це відлуння резонансу, спричиненого мовною статтею нового українського закону про освіту в деяких європейських країнах. Крім того, посли країн РЄ ще раз закликали український парламент ратифікувати Конвенцію щодо запобігання та боротьби проти насильства над жінками (Стамбульська конвенція). Торік Верховна Рада провалила голосування за цей документ, і, як сказала в інтерв’ю «УК» керівниця офісу генерального директорату програм РЄ Верена Тейлор, це викликало у Страсбурзі глибоке розчарування.
Ще один пункт, на якому вирішили не акцентувати в Києві, стосується висновків Міжнародної дорадчої групи, яка у 2015 році дала оцінку перебігу розслідувань злочинів, скоєних під час подій на Майдані 2014 року, і пожежі в одеському Будинку профспілок. Міжнародні експерти встановили, що розслідування за цими справами триває повільно, і надали рекомендації українським правоохоронним органам. КМРЄ закликав українську владу «дотримуватися рекомендацій звіту» Міжнародної дорадчої групи та «інформувати КМРЄ про кроки, зроблені з цього приводу».
Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+