Коли 20 років тому Україна проголосила свою незалежність, нам було важко уявити, що нас очікує в майбутньому. Ми відчували лише ентузіазм та безмежний потенціал. Та чи достатньо цього для подолання тривалих випробувань, які переслідували нас останні 72 роки? Незважаючи на ейфорію тієї значущої події, з практичної точки зору наша країна повинна була починати тривалий і виснажливий підйом. Адже наша молода країна боролася з дуже слабким зростанням ВВП на рівні 1,6%, масове безробіття було неминучим.

Україна, яку я бачу сьогодні, дуже відрізняється від тієї країни двадцятирічної давнини. Я бачу сучасну країну, яка динамічно розвивається, де малий бізнес на підйомі, творчість розцвітає, ринок набирає сили після виснажливої рецесії. Лише торік обсяг прямих іноземних інвестицій зріс на 35%.

Україна подолала довгий шлях, звільняючись від залишків радянського багажу, і я планую вести країну далі. Моя мета – забезпечити Україні гідне місце серед членів Європейського Союзу.

Я вірю, що майбутнє України – в Європі. Хоча наш історичний зв’язок з Росією і надалі відіграватиме значну роль, ключ до процвітання нашого народу та розвитку наших природних і людських ресурсів – у глибокій, більш досконалій інтеграції в європейські та західні структури.

Я бачу величезний потенціал України в тому, що вона займе гідне місце в європейській економіці. У моїй країні не тільки освічений народ, вона багата науковими традиціями та технологічним потенціалом. Україна відіграє роль «містка», що поєднує європейський, російський та азіатський ринки. Країна, територія якої більша за Францію, має третину світових запасів чорноземів – найродючіших ґрунтів у світі, завдяки яким Україну часто називали «житницею Європи».

Нарівні з нашими традиційними галузями, ми також цінуємо інновації. Розвідка сланцевих і шельфових родовищ, яка наразі триває, забезпечить диверсифікацію поставок енергоресурсів та допоможе уникнути непередбачуваних у майбутньому криз. Наші міцні економічні зв’язки з ЄС тільки розширюватимуться після підписання Угоди про асоціацію наприкінці цього року, що слугуватиме плацдармом для набуття повноправного членства в ЄС у майбутньому.

Партнерство України із Заходом не обмежується економічними та стратегічними інтересами. Воно також передбачає відданість спільним цінностям, демократії, захисту прав людини і мирному розвиткові світової спільноти. Моє минулорічне рішення відмовитися від високозбагаченого урану, придатного для виготовлення ядерної зброї, не зважаючи на пов’язані з цим економічні складнощі, говорить про серйозне ставлення України до світової безпеки і є яскравим свідченням того, що ми – надійний і стабільний партнер європейської програми Східного партнерства. Хочеться також згадати нашу рішучість розділити радість дружніх спортивних змагань, продемонстровану Україною у підготовці до спільного проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу разом із нашими польськими друзями наступного року.

З іншого боку, ми повинні також зосередитися на покращенні відносин із нашими російськими сусідами. Енергетична безпека України занадто довго підривалася непередбачуваними дипломатичними відносинами Росією. Настав час іти далі, спрямовуючи погляд у майбутнє, ставлячи мир у регіоні вище помилок, які необхідно залишити у минулому. Україна, Росія і Європа тільки виграють, якщо ми досягнемо успіху на цьому шляху.

Наш рух уперед був далеко небезхмарним. У міру того, як наша країна шукатиме шляхів виходу з економічної кризи, я змушений був вдатися до жорстких економічних заходів щодо залучення коштів МВФ, які забезпечували подальший економічний розвиток України. Українська пенсійна реформа (включаючи пiдвищення пенсiйного вiку з 55 до 60 рокiв) має багато спільного з тими контроверсійними заходами, які були вжиті низкою урядів по всій Європі щодо забезпечення належної економічної й фіскальної дисципліни. Як би важко нам не було, такі реформи нарешті починають приводити багатогранну економіку України у відповідність з європейськими стандартами.

Реформи України тривають, попереду ще багато роботи. Перед нами стоїть завдання позбутися корупційних рудиментів радянської системи з усіх сфер нашого життя, включаючи усі без винятку органи влади, бізнес і судову систему. Нікому не можна надавати імунітет, тим самим знімаючи відповідальність за його дії, незалежно від політичних поглядів чи соціального статусу. Без особистої відповідальності за свої дії нам не вдасться реформувати Україну. Без верховенства права життя громадян України буде ускладнене.

В атмосфері глобальної невпевненості та конфлікту геостратегічних інтересів зв’язки між Європою та Україною набувають ще більшого значення. Україні потрібна Європа, і, що не менш важливо, Європа не може собі дозволити залишити Україну позаду.

Я сподіваюся, що у наступні 10 років нашої незалежності ми станемо свідками того, як Україна знову об’єднається зі своєю європейською родиною. Ми не можемо досягти цієї мети самостійно, тому закликаємо наших європейських друзів підтримати наші зусилля. Наше майбутнє залежить від зміцнення зв’язків з ЄС, і сподіваюся, це, врешті-решт, приведе нашу країну до повноправного членства в ЄС.

Давайте поставимо питання: а якими будуть наступні 20 років для нас? Цей період, позначений багатьма викликами, ми сподіваємося міцно стояти на європейських позиціях та залишити майбутнім поколінням у спадок стабільність і місце в об’єднаному європейському співтоваристві.