Розведення в’єтнамських свинок нині стає дедалі популярнішим – господарі, які спробували тримати вдома цих екзотів, відмовляються від вирощування звичайних білих свиней.

Переваг у в’єтнамців чимало: їм потрібно учетверо менше корму (порівняно з українськими звичайними поросята), причому корми ці не потрібно варити. У будь-якій ветеринарній клініці вам підтвердять, що в’єтнамським свиням не потрібне щеплення, бо вони практично не хворіють.

Які ще плюси вирощування цих поросят, розповіли Микола та Іванна Олари з Буковини. Подружжя вже четвертий рік вигодовує в’єтнамських поросят.

Подвір’ям весело бігають двоє екзотичних карапузиків – чорні, з рожевими п’ятачками. Господиня кличе їх, наче собачок: «Машка! Васька!». Поросятка швидко мчать до неї, випереджаючи одне одного, лягають на землю животиками догори.

– Ніби маленькі діти, люблять, аби їх погладили, почухали за вушком, – сміється пані Іванна, погладжуючи своїх улюбленців. – Раніше ми утримували звичайних свиней. Мороки з ними було багато: часто хворіли, були вередливі до їжі. А потім у нашому селі почали розводити в’єтнамських поросят. Ми придбали двійко і були дуже задоволені. Переваг безліч! У нашому селі багато людей вигодовує в’єтнамських свиней замість кроликів, які часто хворіють і здихають. Їх набагато економніше тримати, ніж звичайних свиней. За шість місяців вони набирають 60 кілограмів ваги.

Пасуться свинки на траві разом із коровою. Полюбляють різні городні бур’яни, овочі та фрукти. А ще люблять залізти в город та обгризти листя на буряках або моркві.

«Ці свинки великі чистюлі. У хліві немає смороду, «в туалет» в’єтнамці ходять тільки в один куточок хліва. Влітку ставимо на подвір’ї велику ванну, наливаємо туди води і вони купаються, – каже пані Іванна. –Вони не переривають землю, не галасливі, і не хворіють.

Єдиний мінус, за словами господарів, – рука не піднімається різати свинок, бо звикають до них. А свиняче життя коротке – до перших морозів.

Василь СЛИВКА 
для «Урядового кур’єра»