Поліський регіон — традиційно край із найменшою густотою населення. П’ята у країні за територією Житомирська область — підтвердження цього. Адже на приблизно таких самих за площею Дніпропетровщині, Харківщині й Одещині вдвічі-втричі більше жителів, ніж на Житомирщині. У лісостепових південних районах області на кожен квадратний кілометр у середньому припадає понад 35 осіб, а в поліських північних — 10—15, не кажучи вже про постраждалу від Чорнобильської біди Народиччину, де лише 9,5 тисячі жителів.

Через це єдина для всієї України методологія формування ОТГ на Житомирщині має регіональну специфіку й істотно різниться навіть на півдні й півночі області. Наприклад, на Поліссі в кількох районах сформовано по єдиній на всіх ОТГ, а на чорноземних Попільнянщині, Андрушівщині, Любарщині, де жителів і фінансових ресурсів у рази більше, — по три — п’ять.

Однак ці цілком об’єктивні проблеми не завадили Житомирщині стати лідером децентралізації в Україні. Як повідомив начальник управління з питань адміністративно-територіального устрою апарату Житомирської ОДА Олександр Бабич, нині в області вже 57 ОТГ, що охоплюють майже 70% площі та населення області.

Після ухвалення Кабміном постанови № 34 від 24 січня цього року керівництво області в тісній співпраці з керівниками райдержадміністрацій та головами ОТГ і сільрад розглянуло й затвердило оновлений проєкт плану формування ОТГ, яких загалом має бути 62. Приємно, що на Житомирщині швидкі темпи децентралізації не позначилися на якості вже ухвалених рішень. Тільки три ОТГ, які вже існують, зазнають реорганізації. З ініціативи самих членів Вільської ОТГ, що не виправдала сподівань місцевих жителів, вона приєднається до Оліївської. Ще дві — Мартинівську і Соколівську — планують приєднати до успішніших сусідів через зміни в методиці, в підсумку в цих громад тепер не вистачає фінансових ресурсів та замало населення і території.

У Житомирській облдержадміністрації сподіваються, що направлений на розгляд уряду проєкт перспективного плану буде схвалено, адже його розробляли не кулуарно, а в гострих і відвертих дискусіях із повноважними представниками місцевих громад. Отож документ враховує вимоги загальної для всіх методології й особливості Житомирщини, де зміни адміністративно-територіального устрою мають слугувати на благо людей, а не ускладнити їм життя.