Володимир КОЛЮБАКІН,
«Урядовий кур’єр»

Пестициди, які використовуються в захисті сільськогосподарських культур, чинять значний негативний вплив на здатність бджіл вивчати і запам’ятовувати — навіть при найнижчих польових дозуваннях. Такого висновку дійшли вчені Лондонського королівського університету. Тобто, бджоли забувають, де знаходяться корисні рослини, з яких треба збирати нектар, навіть дорогу до вулику, а це спричиняє їхню загибель.

Причому згубний вплив на пам’ять бджіл чинять не тільки неоникотиноїдні інсектициди, які планують заборонити в ЄС вже в кінці цього року, але і будь-які інші. Результати дослідження британців підтверджують і в США. «Чи можуть пестициди якимось чином безпечно використовуватися поряд з бджолами? Відповідь – ні», — говорить Рід Джонсон, ентомолог з Університету штату Огайо.

Ще в травні з’явилися перші тривожні повідомлення про масову загибель бджіл на пасіках України через застосування неякісних хімікатів аграріями під час обробки полів. Проблема набула загальнодержавного розголосу (див. «Урядовий кур'єр» № 115 від 20.06.2018). На жаль, докорінно на ситуацію це не вплинуло, повідомляє виконавчий директор Спілки пасічників України Тетяна Сушко.

За її словами, отруєння бджіл не припинилося. За приблизними підрахунками на основі звернень пасічників, вже загинуло близько 35 – 40 тисяч бджолосімей. Розширюється географія отруєнь. Так, в Миколаївській області випадки отруєнь зафіксовано вже не в двох районах, а у восьми.

Загалом з початку року найбільше постраждала Дніпропетровська область, а саме Криворізький район. Там загинуло 15 тисяч бджолосімей і загибель триває. Аграрії, які раніше, обробляють поля вранці і вдень, а не вночі, коли бджоли не літають і обробіток безпечніший для них.

Щоправда деякі великі виробники начебто виявили розуміння проблеми, цікавляться, як обробляти рослини, аби не зашкодити бджолам (хоча й раніше ця інформація не була засекреченою). Але найбільше бджолярам нашкодили малі сільгоспвиробники, тепер пасічники розлючені і неохоче ідуть на контакт з аграріями.

Їхні втрати величезні: одна бджолосім’я коштує 2,5 – 3 тис. грн, сюди треба додати збитки від не отриманого меду та воску, а подекуди доводиться викидати й заражені вулики, бо бджоли не хочуть туди повертатися. Відшкодувати ці збитки надії вкрай мало, бо велика частина бджолярів, побоюючись оподаткування та втрати субсидій, не реєструють свої пасіки.

У ситуацію мало б втрутитися Міністерство екології: крім бджіл, у постраждалих районах винищено геть усіх комах, а це величезна шкода навколишньому середовищу. Адже комахи в природі відіграють надзвичайно важливу роль запилювачів рослин. Але в цьому міністерстві свідомо уникають всілякого спілкування, так само чинять і інспекції з екології на місцях. Між тим, це єдина структура, яка реєструє в Україні засоби захисту рослин – от тільки функції контролю воно не має. Та й ніхто в Україні таких функцій не має, кожен може труїти чим хоче!

До того ж, і досі незрозуміло, яким хімікатом вони це роблять. Є підозра, що це інсектициди, заборонені в Європі, тому їх «сплавили» в Україну. Припускають, що більшість цих препаратів – контрабанда, підтвердити чи спростувати ці припущення нема кому. Та й аграрії, які твердять, ніби не знали, що таке вони купили, лукавлять – якщо пропонований їм хімікат коштує уп’ятеро дешевше, ніж у Європі, значить, тут однозначно щось не те!

Як тут навести порядок? Є пропозиція створити єдину державну компанію, яка б проводила обробіток полів, і не довіряти це самим аграріям, але вона навряд чи пройде – надто багато тут зацікавлених, і є припущення, що корупційні нитки тягнуться до доволі високих щаблів влади. Також бджолярі зі згоди Міністерства аграрної політики пропонують спростити механізм скликання комісії у випадку отруєння бджіл.

Зокрема, пропонується дозволити розглядати такі випадки на комісії за відсутності представників аграрного підприємства та місцевої влади, бо вони, пов’язані корупційними зв’язками, не приходять на засідання комісії і так блокують розслідування. Відтак випадки притягнення когось до відповідальності поодинокі, скоріше є винятком, ніж правилом.

Також варто зауважити, що, попри загибель бджолосімей, меду в Україні, на думку Тетяни Сушко, вистачає. Інша річ, що у зв’язку з останніми подіями, що набули розголосу, ціна його може зрости. А щодо того, чи не містить він отруту – бджолярі з постраждалих регіонів здавали свій мед на аналіз, шкідливих речовин там не виявлено. Проте результатів аналізу слід вимагати у кожного продавця.