Україною котиться хвиля масових убивств. Не людей, щоправда, а комах. Та якщо цю хвилю не зупинить держава всією силою закону, і люди від біди не застраховані. Чому? Спробуємо пояснити.

Маленькі жертви хімічної атаки

Про масову загибель бджіл повідомляють із багатьох областей України. Зокрема, такий факт зафіксували на Волині. У період оброблення полів ріпаку загинуло близько 400 сімей бджіл більш ніж у 10 селах Турійського району.  Навіть через п’ять днів після обприскування бджоли гинули. Це свідчить про надвисоку концентрацію отрути у вуликах, куди її занесли самі бджоли.

Після суспільного розголосу і втручання обласної влади слідчі розпочали за цим фактом кримінальне провадження за ч. 1 ст. 326 Кримінального кодексу України («Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами»). З’ясувалося, що напередодні на полях ТзОВ імені Лесі Українки обприскували ріпак. У загиблих бджолах виявили залишковий вміст пестицидів, що свідчить про порушення правил оброблення посівів.

Та хіба лише це товариство і тільки там? Масову загибель бджолиних родин зафіксували у Дніпропетровській, Кіровоградській та Харківській областях. Найбільше скарг надійшло від жителів Криворізького району Дніпропетровської області та Долинського Кіровоградської. Загалом у Криворізькому районі за останні два тижні загинули бджолосім’ї в господарствах майже 500 пасічників.

Схожа ситуація в селах на сході області — у Павлоградському, Петропавлівському та Межівському районах. Недолугі спроби аграріїв пояснити загибель бджіл хворобою спростувала Держпродспоживслужба: за їхніми відомостями, ні у бджіл, ні в рослин на оброблених полях не було жодних захворювань.

Докладніше про втрати бджолярів розповідає президент Спілки пасічників України Володимир Стретович: за його словами, вартість бджолосім’ї становить 2—2,5 тисячі гривень. І недоотриманий дохід: у медоносних районах Дніпропетровської, Кіровоградської, Одеської областей одна бджолосім’я може принести 120—140 кілограмів меду на рік. Точніше, могла…

Розслідування? Не все так просто!

У загибелі бджіл пасічники звинувачують місцеві агрофірми, які обробляли поля інсектицидами. На Кіровоградщині за вкрай підозрілих обставин помер пасічник, в якого напередодні вимерли всі бджоли. Випадковий збіг? Розслідування триває.

Від яких саме препаратів загинули бджоли — і досі не з’ясовано, бо місцеві аграрії не йдуть на контакт із пасічниками. Власники пасік запросили ветеринарів для проведення експертизи. Та  виявилося, що не так все просто з тією експертизою. Передовсім щоб відкрити провадження, треба, аби пасіку було зареєстровано у сільраді, на неї, згідно із законом про бджолярство, має бути ветеринарний паспорт. Якщо його нема, ніхто не розпочне розслідування.

Чому нема? Насамперед тому, що люди, залякані всілякими фіскальними заходами і загрозою втрати комунальних субсидій, бояться декларувати доходи і воліють тихесенько господарювати в тіні. А якщо ти офіційно не існуєш, то й захищати тебе ніхто не повинен.

Та й це ще не все. Провести аналіз — теж неабияка складність. У головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомили, що всю лінійку отруйних речовин, які могли застосовувати на полях, здатна визначити лише Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК в Києві. В інших, за словами виконавчого директора Спілки пасічників України Тетяни Сушко, просто немає необхідних реагентів — можуть визначити один-два пестициди, а їх до сотні. І, до речі, це не безкоштовно, а платити мусять самі бджолярі: 3,5 тисячі гривень за аналіз на один препарат. Помножити на сотню… Але тільки експертиза ліцензованої лабораторії може стати аргументом у суді, куди має намір звернутися більшість постраждалих.

Володимир Стретович зауважує: спричинити загибель бджіл міг незареєстрований або й заборонений в Україні препарат для оброблення культур від шкідників, який агровиробники купували під виглядом дозволеного. А це вже пряме порушення ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати».

Препарат престо, який масово продають в Україні, і подібні містять заборонений в ЄС лямбда-цигалотрин, який належить до 2—3 класу токсичності для людини і найвищого класу для бджіл. Додамо сюди  альфа-циперметрин та багато іншої гидоти.

Так-от, саме престо виявлено під час проведення слідчих дій на Волині у загиблих бджолах, баковій суміші та рослинах. У стільниковому меді інсектициду не виявлено. Але це лише у цьому випадку, а були й інші!

Правила не для всіх

Постраждалі пасічники одностайно стверджують, що про обробіток їх не попередили. Однак Закон України «Про бджільництво» запроваджує відповідальність за неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам у разі застосування засобів захисту рослин.

До того ж згідно з державними санітарними правилами «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», за дві доби до початку хімічного оброблення полів треба сповістити про це населення, представників місцевої влади тощо. У повідомленні потрібно вказати місце оброблення, строк і метод застосування пестициду.

Є й інші правила, яких слід дотримуватися: під час проведення робіт на відстані 200 метрів від поля слід встановлювати попереджувальні таблички з написами. Санітарний розрив від поля, яке обробляють пестицидами, до меж населених пунктів, тваринницьких комплексів, водойм та місць відпочинку має бути 300—500 метрів залежно від методу застосування. А щоб не зашкодити бджолам, роботи слід проводити вночі або у похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають.

І зрештою самі ж аграрії радять колегам: під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці та інших медоносних культур не можна проводити обробку пестицидами, інакше квіти можуть зазнати опіку, а бджоли й інші корисні комахи-обпилювачі — загинути. Нагадаємо: коли бджола прилітає на квітучу рослину, це корисно не лише для бджоли, а й для рослини, бо відбувається запилення. Тому обробляти потрібно у фазу бутонізації до цвітіння. З цих вимог не було дотримано жодної.

Тепер ставлять під сумнів безпечність уже зібраного солодкого продукту. Це зокрема може негативно вплинути на експорт українського меду за кордон. Адже такі кричущі випадки в Україні і за кордоном не залишаться непоміченими.

Про небезпеку для населення самої України можна й не казати. Крім того, прогнозують, що масова загибель бджіл цього року призведе до різкого зростання цін на мед та інші продукти бджільництва.

Фото УНІАН

Беріть приклад із бджіл!

Ситуацію на Волині вдалося роз’яснити завдяки згуртованості місцевих бджолярів й активності їхнього провідника віце-президента Спілки пасічників України, голови громадської організації «Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан» Володимира Дмитрука. Їхні дії спричинили суспільний резонанс, змусили місцеву владу та правоохоронні органи до рішучих дій.

Завдяки цьому власник аграрного товариства визнав свою провину і запропонував бджолярам відшкодування збитків, на що більшість пристала. Там, де такої згуртованості та рішучості нема, винні уникають відповідальності, а вбивства бідолашних бджілок роками тривають безкарно.

На нестачу згуртованості нарікає і Володимир Стретович. За його словами, значна кількість постраждалих бджолярів не хоче конфліктувати з місцевою владою, яка горою стоїть за великих агровиробників. Президент Спілки пасічників закликає бджолярів до єднання. Ми ж додамо: пасічники, беріть приклад із власних бджіл, які все роблять гуртом!