Пісня одновусого дзвонаря з амазонських лісів досягає 125 децибел на піку звучання, що робить його найголоснішим співаком серед пернатих. Попередній рекорд належав крикливій сорокопутовій піхі, теж з Південної Америки – у неї найгучніший звук досягав у середньому 116 децибел. (Нагадаємо, що гучність пневматичного молотка сягає 90 децибел, а больовий поріг для людського вуха – 120 децибел.) До співу цих горлатих пташок прислухалися дослідники з Національного інституту вивчення Амазонії і Массачусетського університету, які опублікували свої спостереження в Current Biology.
Автори роботи вимірювали інтенсивність звуку у трьох піх та восьми дзвонарів у їх природному середовищі існування – птахів слухали, звичайно за допомогою спеціальних приладів, що дозволяють точно визначити відстань до об'єкта та визначити рівень гучності для кожного птаха.
Одновусі дзвонарі важать менше 250 грам, але у них дуже потужні м'язи на животі, і ще вони можуть надзвичайно широко відкривати дзьоб, що і допомагає їм так голосно співати. Звуки у 125 децибел – шлюбна пісня самців (як це виглядає, можна подивитися тут), у яких є ще й креативна прикраса – довгий «вус», що звисає з дзьоба, аналог павичевого хвоста і півнячого гребеня. І дзвонарі, і сорокопутові піхі належать до сімейства Котінгових, які славляться своїми голосистими піснями: через особливу будову гортані вони видають звуки, які схожі на що завгодно, тільки не пташині пісні – у їхніх голосах вчувається мукання, дзвін, або якийсь електронний скрегіт, як, наприклад, у дзвонарів.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+