Вперше за 50 років доктор Вень-Сун Чунг та професор Джастін Маршалл з Інституту мозку Квінсленду UQ виконали на основі МРТ сканування мозку кальмарів, щоб розробити атлас нейронних зв’язків цієї унікальної тварини.

«Вперше в науці було застосовано сучасну технологію для дослідження мозку цієї дивовижної істоти, і ми запропонували 145 нових з'єднань і шляхів, більше 60 відсотків з яких пов'язані із зором і руховими системами», – сказав доктор Чунг.

«Сучасні головоногі, це група істот, зокрема восьминоги, каракатиці та кальмари, які мають складний мозок, який наближає їх за розвитком до собак та перевершує мишей і щурів, принаймні за кількістю нейронів.

«Наприклад, деякі головоногі мають понад 500 мільйонів нейронів порівняно з 200 мільйонами, що є у щура та 20 000 у нормального молюска», – кажуть вчені.

Деякі приклади складної поведінки головоногих включають здатність маскуватися, незважаючи на те, що вони мають колоритне забарвлення, швидко рахуються, розпізнають зразки, вирішують проблеми та спілкуються за допомогою різноманітних сигналів.

«Ми можемо спостерігати, що багато нейронних схем присвячені камуфляжу та візуальному спілкуванню.

Кальмари володіють унікальною здатністю ухилятися від хижаків, полювати і домовлятись, спілкуючись зі своїми родичами, та динамічно змінювати колір».

Д-р Чунг сказав, що нове дослідження підтвердило гіпотезу про конвергентнну еволюцію – коли організми самостійно розвиваються за подібними ознаками – нервових систем головоногих з частинами центральної нервової системи хребетних.

«Подібність з краще вивченою нервовою системою хребетних дозволяє нам робити нові прогнози щодо нервової системи головоногих на їх поведінковому рівні», – сказав він.

«Наприклад, у цьому дослідженні ми вивчали кілька нових мереж нейронів, відповідальних за поведінку, керовання зором, рухом та маскування в контрфорсуванні – коли кальмари демонструють різні кольори у верхній і нижній частині своїх тіл, щоб вони поєднувалися з фоном, на якому вони перебувають вгорі чи внизу».

«Наші висновки, сподіваємось, допоможуть нам зрозуміти, чому ці захоплюючі істоти демонструють таку різноманітну поведінку та дуже різні взаємодії», – кажуть вчені.

У дослідженні використовувалися дані МРТ на мозку рифових кальмарів Sepioteuthis lessoniana, і було опубліковано в журналі iScience

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»