Хоч нині у розпалі наджарке літо, зима, як відомо, не за горами. І щоб тоді в наших оселях було тепло, потрібно не лише підвищувати тарифи на тепло та енергоносії, а й запроваджувати енергоощадні технології.

Про те, як ефективно споживати енергоресурси, обліковувати їх, використовувати ощадні технології й альтернативні джерела енергії, радилися представники влади, експерти та громадськість із регіонів під час експертної зустрічі  «Заходи щодо стимулювання енергоефективності», яка відбулася у Кабінеті Міністрів.

— Директивою європейського співтовариства передбачено, що всі країни — члени Енергетичного співтовариства повинні розробити національний план дій енергоефективності до 2020 року. І таку роботу в Україні проведено. Ми розробили такий проект спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАНУ, залучивши широке коло експертів і фахівців профільних міністерств, зокрема Мінрегіону. Він уже пройшов погодження у всіх належних інстанціях і готовий до подання у Кабмін, — повідомив директор департаменту державного регулювання Держенерго?ефективності Олександр Тронь.

І додав, що мета документа — зменшення кінцевого споживання енергетичних ресурсів у країні на 9% від середнього обсягу споживання у 2005—2009 роках. А для цього слід модернізувати основні фонди підприємств, залучати передові енегоефективні технології  у виробництво, а також інвестиції.

За словами посадовця, цей проект має на меті проведення такої реорганізації у чотирьох основних галузях: побутовому секторі (домогосподарства), секторі послуг, промисловості й транспорту.

Отже, у побутовому секторі планують залучити інвестиції у термомодернізацію житлових будівель; ввести стовідсотковий комерційний облік житлових будинків; переглянути застарілі державні будівельні норми і правила на користь нових європейських стандартів; запровадити систему сертифікації енергоефективності в будівлях. Ці кроки мають бути втілені до 2017 року.

У секторі послуг основними заходами стануть термомодернізація бюджетних установ через украдення енергосервісних договорів; стовідсотковий облік енергоресурсів; запровадження системи сертифікації енергоефективності відповідних будівель та врахування критерію енергоефективності під час здійснення держзакупівель, якого нині, на жаль, поки  що абсолютно не враховують.

У промисловості заплановано укладання енергосервісних договорів щодо відповідних промислових об’єктів, а також запровадження системи енергоаудиту та енергопаспортизації. І це дуже важливо, адже нині енергоменедженту в Україні на підприємствах усіх форм власності майже нема.

А на транспорті планують оптимізувати структуру пасажирських та вантажних потоків; підвищити вимоги до стандартів палива; оновити рухомий склад громадського та приватного транспорту. А ще, як  у Європі, запровадити широке використання велосипедів та проведення днів без автомобілів.

Фінансувати ці доволі амбітні плани, як поінформував Олександр Тронь, планують за рахунок залучення інвестицій: це будуть кошти Фонду з енергоефективності, який нині створюється, залучення міжнародних фінансових інституцій, гранти, а також кошти підприємств та організацій.