Ганна РОМАШКО,
для "Урядового кур'єра"

Первісні народи не рахували років, просто теплий сезон змінював дощовий, за ним приходив сніжний, а після довгих холодів наставала відлига. Одні  лічили,  скільки вони зустріли весен, інші — скільки змогли пережити суворих зим…

Наші предки, східні слов’яни, відзначали прихід Нового року так само, як і багато інших народів, навесні. Рік ділили на дві половини: літню і зимову. Починався він з першого весняного місяця, тому що саме  цієї пори природа прокидається від сну до життя. Весна й асоціювалася передовсім з оновленням, а називався той місяць не лише березнем, а й березолем, що розпочинався ближче до нинішнього весняного рівнодення.

Відразу після сходження снігу одними з перших про радість пробудження природи від зимового сну і прихід тепла сповіщають наші першоцвіти — шафран Гейфеля, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, первоцвіт весняний, проліска дволиста та інші. Вони такі ніжні, як і сама весна. Тремтливі й прозорі.

Та сьогодні весна здебільшого асоціюється з іншими квітами. Це підтверджує статистика замовлень на 8 березня: букети тюльпанів одні з найбажаніших квітів, коли тільки приходить весна. Але на відміну від підсніжників ці квіти можна замовляти протягом усього року і дарувати собі або рідним почуття весни.

На жаль, Червона  книга, інші  охоронні списки чи  новомодна операція «Першоцвіт» не в змозі захистити  рослини від варварського викошування та витоптування. Тому аби наші діти й онуки змогли побачити цю красу в майбутньому, маємо бодай утриматися від спокуси купити букетик із шафранів (на фото ліворуч) чи пролісків. І не зриваймо «віники» для милих, бо навіть від надмірної любові стоптане необережно озветься болем.

З весною, будьмо здорові!

Весна іде, красу несе. Фото Валерія МЕЛЬНИКА