Якщо і далі надаватимуть гроші на науку, але не буде механізмів фінансування того, що йде за цими дослідними розробками, масово в інноваційне виробництво вони не надходитимуть. На цьому наголосив заступник міністра освіти і науки Максим Стріха під час експертної зустрічі в Будинку уряду, де обговорювали проект концепції Державної цільової економічної програми розвитку в Україні інноваційної інфраструктури до 2020 року.

Нині на фінішну пряму вийшла підготовка у профільному парламентському комітеті нової редакції закону про наукову та науково-технічну діяльність. За основу взяли урядову версію законопроекту, доповнивши її пропозиціями трьох альтеративних та зауваженням експертів. «Маю надію, що невдовзі отримаємо сучасний закон про науку. Але колосальна проблема полягає в тому, що утворилася, за словами публіцистів, «долина смерті» між науковими дослідженнями та інноваційним виробництвом. Загалом в Україні більшість наукових розробок залишається на стадії звітів і публікацій. І якщо ми вже взялися йти до Європи, то мусимо пам’ятати, що її добробут заснований саме на високому рівні інноваційності», — сказав він.

Проект змін до закону про розвиток та підтримку інноваційної діяльності, який також уже розроблено, важливий зокрема тим, що містить конкретні механізми, як забезпечити венчурне фінансування інноваційних проектів. «Це може спричинити велику дискусію. Розуміємо, що далеко не всі в уряді будуть палкими прихильниками цього шляху, але якщо хочемо всерйоз говорити про інновації, то мусимо давати чіткі відповіді, як перекривати цю «долину смерті», — сказав Максим Стріха.

До парламенту вже внесли проект нової редакції закону про технопарки. У МОН сподіваються, що він реанімує діяльність технопарків, що свого часу давали дуже цікаві результати, проте нині фактично загублені: протягом останніх п’яти років в них не було зареєстровано жодного інноваційного проекту.

 Тетяна КАПУСТА
для «Урядового кур’єра»