На Луганщині сільське господарство і промисловість скоро можуть зрівнятися у показниках. Із початку проведення АТО в економічному секторі кількість працівників зменшилася на 70%, або 300 тисяч осіб. Через це за надходженнями до місцевих бюджетів область недоотримує майже мільярд гривень. Бюджет і робота підприємств взаємопов’язані. Якщо повернути бізнес, люди працюватимуть, тож будуть і надходження до місцевих бюджетів.

Тому влада нині акумулює зусилля на підготовці   інвестиційних проектів, щоб Луганщина повністю використовувала свою територіальну сировинну базу і можливості аграрного сектору.  Планують зустріч фахівців із представниками великих промислових товаровиробників для обговорення та розгляду їхніх проблем, а саме: енергопостачання, ринок збуту та логістики. А для розв’язання головної проблеми агропромислового комплексу області — втрати звичних ринків збуту готової сільськогосподарської продукції та товарів її перероблення — обласна влада звернулася до міністра аграрної політики та продовольства України з пропозицією включити до проекту, куди залучають українські агропідприємства, деякі підприємства Луганщини для постачання українських продуктів харчування до Китайської Народної Республіки.

«Дуже важливо, щоб суб’єкти господарювання, які залишили Луганщину, повернулися. Це питання треба буде вирішувати більш концептуально. Із департаментом економіки розраховуємо, які є напрацювання і який можемо запропонувати уряду алгоритм: чи це буде зона вільної економічної торгівлі, чи територія пріоритетного розвитку. Є різні механізми, але всі вони мають передбачати певні преференції для суб’єктів господарювання, що діятимуть на території області», — заявила перший заступник керівника обласної військово-цивільної адміністрації Єлизавета Пушко-Цибуляк.

На її думку, потрібно вести справу так, щоб втрачений останнім часом діалог влади та бізнесу було відновлено. Є чимало проектів, які сьогодні потрібно опрацьовувати у плані залучення інвестицій, щоб площина, яка відійшла економічно та залишилася на тимчасово окупованій території, була заповнена можливостями, які має підконтрольна частина області. Йдеться насамперед про сировинну базу: на Луганщині є великі запаси піску, крейди, глини — тобто все для виробництва наприклад цегли або інших будівельних матеріалів, яких потребують багато регіонів країни. Тож можна створити нові об’єкти господарювання, нові підприємства, якщо буде преференція на завезення імпортного обладнання та устаткування, наприклад  без відповідних розмитнень.

Єлизавета Пушко-Цибуляк заявляє про плани області вийти за півроку на інвестиційний форум, де зможе представити пропозиції. Але слід мати на цей час погоджений на державному рівні механізм преференцій для зацікавленості вести бізнес саме на території області. Був час руйнувань — настає час відновлення та відбудови.