Днями на 80-му році життя перестало битися серце першовідкривача комети Чурюмова-Герасименко та Чурюмова-Солодовникова, всесвітньо відомого українського вченого Клима Чурюмова. Він очолював Київський планетарій, був президентом Української спільноти любителів астрономії, членом-кореспондентом Національної академії наук України, дійсним членом Нью-Йоркської академії наук. Очікувалося, що наш учений буде номінований на колективну Нобелівську премію…
Клим Чурюмов народився 19 лютого 1937 року в Миколаєві. У 1949 році родина переїхала до Києва, де згодом він закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «фізика-астрономія». Працював на полярній геофізичній станції в бухті Тіксі — досліджував полярні сяйва, земні струми й іоносферу. У 1962 році почав працювати на заводі «Арсенал» у Києві, брав участь у розробці астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробуванні на космодромах Байконур і Плесецьк. Після закінчення аспірантури Київського державного університету (спеціальність «астрофізика») працював тут науковим співробітником на кафедрі астрономії. Тож 18 жовтня прощалися з ученим у червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
І саме того дня на планетологічній конференції EPSC-DPS в американській Пасадені астрономи розповіли: комета Чурюмова-Герасименко, яку вивчав зонд «Розетта», народилася на далеких підступах до Сонячної системи; в перші епохи свого життя вона оберталася між орбітами Плутона, Нептуна і найвіддаленішими від Сонця частинами поясу Койпера.
Сьогодні вже всі знають, що комета 67P / Чурюмов-Герасименко — найдослідженіше «кошлате чудовисько» Сонячної системи, була відкрита майже випадково. У 1969 році київський астроном Клим Чурюмов і його колега Світлана Герасименко, вивчаючи фотографію іншої комети, виявили на самому краєчку знімка ще один об’єкт.
Як тоді вважали астрономи, ядро нововідкритої комети за формою нагадувало м’яч для гри в регбі і мало діаметр три на п’ять кілометрів. Період обертання навколо своєї осі становить близько 12 годин, а період обертання навколо Сонця — майже шість з половиною років. Через 45 років у першовідкривачів комети з’явився шанс побачити її на власні очі і переконатися, що насправді вона схожа не так на м’яч, як на гантель або, як висловилася Світлана Герасименко, на жіночий чобіток.
Вивчення хімічного складу комети Чурюмова-Герасименко за допомогою інструментів «Розетти» і спускового модуля «Філа» підтвердило, що вона складається з первинної матерії Сонячної системи. Це змусило вчених з особливим інтересом зайнятися пошуками тієї частини міжпланетного простору, де вона могла народитися.
Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+