На внутрішньому ринку України знову зросла частка імпортних овочів, повідомляють експерти компанії Pro-Consulting. Якщо торік частка імпортної продукції на вітчизняному овочевому ринку становила у різні періоди 1—3,5%, то у першій половині цього року зросла до 11%.

Найперше, зауважують аналітики, далися взнаки кліматичні зміни. Звернімо увагу: серед провідних виробників овочевої продукції нема південних областей — вони постраждали від посухи. Крім того, собівартість вирощування овочів вища, ніж зернових та олійних культур, тому великі господарства віддають перевагу останнім. А малі господарства зазвичай не мають сучасних технологій зберігання та пакування продукції. До негативних чинників також варто зарахувати нерозвинену інфраструктуру товарного ринку цієї продукції — набагато легше виростити зелень, ніж знайти, хто її купить. На думку фахівців плодоовочевого ринку, 75—80% виробників плодоовочевої продукції перебуває в тіні, й ті, хто працює легально, перебувають порівняно з першими у невигідних умовах. 

Щоправда, вітчизняні овочівники не зовсім здають позиції: майже 30% салату, що надходить на продаж, вирощують на Рівненщині, а за іншими видами зелені лідер — Київщина.

Зате наші виробники встановили рекорд з експорту баштанних. З України на зовнішні ринки надійшло майже 36 тисяч тонн кавуна і дині. Це на 87% більше, ніж 2018 року, який дотепер вважали рекордним, й у 2,3 раза більше, ніж торік, повідомляє портал EastFruit.

Щоправда, основний обсяг експорту становив кавун, дині за кордон надійшло близько 2 тисяч тонн, однак і це рекорд порівняно з попередніми роками. Експерти пов’язують ці рекорди зі сприятливими умовами, що склалися: цього року на ринках країн ЄС ціни на баштанні були високі. У Польщі, яка є головним покупцем українських баштанних, ціни на них зросли у середньому на 60% порівняно з торішніми, зазначає EastFruit.

Вітчизняні виробники баштанних збільшили обсяги продукції, тоді як конкуренти — російські виробники зменшили, а ціни на цю продукцію в Україні були найнижчими у Східній Європі, порівняно з Польщею — у понад сім разів. Це й дало змогу українським баштанним увійти на закордонні ринки, зауважує економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Уперше великі обсяги дині й кавуна закупила Румунія. Обсяги експорту могли б бути ще більшими, якби не карантинні обмеження, наголошує експерт. Адже люди в Європі переважно сидять по домівках, а одна людина великого кавуна не з’їсть.

Андрій Ярмак наголошує на проблемах логістики: не здійснено днопоглиблення Дніпра у верхній його частині, що утруднює перевезення баштанних із південних до північних регіонів України, де зосереджено основні транспортні потоки до Європи.

Якщо тенденція цього року збережеться і надалі, наголошують фахівці, Україна може повернути собі місце у рейтингу 25 найбільших світових експортерів баштанних, яке вона втратила кілька років тому.