Цьогорічну Нобелівську премію з хімії отримали троє науковців: швед Томас Ліндол, який працює в одному з університетів Великобританії, американець Поль Модріч і турок Азіз Саньяр, що працюють у лабораторіях США. Їх нагородять за дослідження механізмів репарації (лагодження) ДНК.
Робота вчених забезпечила фундаментальні знання про те, як функції живих клітин використовувати для розроблення нових методів лікування, зокрема раку, зазначено у релізі Нобелівського комітету.
Репарація ДНК (від англ. repair — «ремонт») — процеси, за допомогою яких клітина знаходить і виправляє пошкодження молекул ДНК, що кодують її геном. У клітинах усіх організмів, зокрема людини, нормальна метаболічна активність, зовнішні чинники, ультрафіолетове випромінювання можуть викликати пошкодження ДНК, спричиняючи у людини до мільйона індивідуальних молекулярних пошкоджень на клітину за день. Багато з цих пошкоджень заподіює структурні пошкодження молекулі ДНК і може впливати на транскрипцію генів клітини. Деякі пошкодження спричиняють потенційно шкідливі мутації в геномі, які впливають на виживання клітини або її дочірніх клітин після мітозу. Тому процеси репарації ДНК повинні постійно бути активними, оскільки вони мають швидко відповідати на будь-які пошкодження структури ДНК.
Визнання заслуг професорів Томаса Ліндола, Поля Модріча й Азіза Саньяра — це 108-ма Нобелівська премія з хімії, починаючи з 1901 року.
А 114-й Нобелівський тиждень триває. Сьогодні у Стокгольмі назвуть лауреата премії з літератури, а завтра в Осло — лауреата премії миру. Володаря премії з економіки пам’яті Альфреда Нобеля, заснованої Державним банком Швеції в 1968 році, визначать 12 жовтня.
До речі, цього року вперше розмір грошової складової Нобелівської премії буде меншим за мільйон доларів. Причина — ослаблення курсу шведської крони.