ПИСАНКОВІ ТРАДИЦІЇ

З дизайнером, знавцем народної вишивки та узорів Гуцульщини і Покуття Лілією Михно майстриня з Донеччини познайомилася кілька років тому в Івано-Франківську на виставці. Їх здружили спільні творчі інтереси і душевність, яка присутня й у вишиваних киптарях однієї, й у писанкових вазах та підсвічниках іншої. В жодній писанці-підсвічнику Тетяни Хоменко не повторюється оздоблення. Коломийський музей Писанки, в колекції якого десятки тисяч цих оригінальних творів з різних етнічних регіонів, сіл України і континентів світу, не минув нагоди придбати роботи донеччанки.

- У творчих пошуках моєї подруги зі Слов'янська,- каже дизайнер Лілія Михно, - відчувається знання колористики та орнаменту-геометричного, флористичного - чи не всіх областей України.

Обидві жінки - дизайнер одягу та інженер-механік - прийшли до творчості, коли в скрутні дев'яності закрилися їхні виробничі підприємства. Тетяна Хоменко почала з білої глини, виготовляла посуд, створила своє приватне підприємство. Потім почала її розписувати, чим і здивувала писанкове Прикарпаття - тут залюбки купували її розписані в народних традиціях підсвічники і вази.