Головним досягненням форуму «Зелена економіка та зелені рішення», який Дніпропетровська облрада провела в межах співпраці з німецьким Товариством міжнародного співробітництва GIZ, стала готовність влади та бізнесу співпрацювати у виробленні управлінських рішень, які даватимуть змогу розв’язати нагальні екологічні проблеми техногенно пересиченого регіону. Порушені теми цікавлять бізнес, тож захід відвідали понад 200 фахівців підприємств та організацій Дніпропетровщини.

— Уряд Німеччини надає підтримку в запровадженні проектів енергоефективності в Україні загалом і в Дніпропетровській області зокрема, — сказав генеральний консул Німеччини Вольфганг Мьоссін∂ер. — Форум спрямований на те, щоб ознайомитися і вивчити проблеми, які виникають на шляху впровадження «зелених» технологій у Дніпропетровському регіоні. Голова Дніпропетровської облради Гліб Пригунов висловив упевненість, що українські підприємці розуміють необхідність упровадження «зеленої» економіки й що інвестиції в такі технології для власних підприємств відкриють вітчизняному бізнесу європейський ринок.

«Стандарти екологічної промисловості в нашому регіоні треба змінювати. Головне — не боятися інвестувати у створення сучасних європейських підприємств, і до цього ми намагаємося заохотити український бізнес», — наголосив посадовець.

Він підкреслив, що потенціал швидкого впровадження «зелених» технологій на промислових підприємствах Дніпропетровщини реальний. Представники бізнесу готові ділитися досвідом застосування екологічно чистих проектів на виробництві. Проте впровадження екологічних технологій цілком залежить від бажання власників підприємств дотримуватися європейського вектора розвитку та виходити на європейський ринок.

Один із «зелених» проектів, що реалізують на Дніпропетровщині за підтримки GIZ, — утилізація високомінеральних шахтних вод у Кривбасі. Його ініціювала облрада кілька місяців тому, нині вже розроблено технічну документацію і створено робочу групу. Про це розповів директор центру екологічного аудиту та чистих технологій професор Григорій Шматков.

За його словами, щороку із шахт Кривбасу відкачують майже 30 мільйонів кубометрів води. Вона високомінералізована — до 100 грамів солей на літр. Для порівняння: у світовому океані — до 30 грамів, у Дніпрі — 0,3. Тільки за 2015 рік приблизно 13 мільйонів кубометрів води високої мінералізації скинули в балку Свистунова, а потім — в річку Інгулець. Це спричинило перебої водопостачання в Херсонській та Миколаївській областях. Частина цієї води пішла під землю, а частина — у криниці, які стали не придатними для пиття.

«Підтримку влади маємо, а ось бажання власників підприємств допомогти не бачимо», — зауважив Григорій Шматков. Це попри те, що вартість прокачки шахтних вод Кривбасу становить 50 мільйонів гривень на рік. Крім того, підприємства платять екологічний штраф і зазнають великих збитків.

 «Безумовно, органи влади зацікавлені в розвитку «зеленої» економіки в країні. Меморандум, підписаний із GIZ представниками трьох міністерств України 30 серпня цього року, дасть йому колосальний поштовх», — зазначив директор департаменту Міністерства економічного розвитку і торгівлі Денис Гутенко.

На форумі також ішлося про те, що слід зменшувати негативний вплив на довкілля не тільки великих підприємств-забруднювачів, а й малого та середнього бізнесу. Бізнес потребує створення структур екологічного сервісу, де б надавали відповідні послуги і підприємствам, і населенню. Також пропонували скасувати державну монополію на переробку відходів, узгодити нормативну базу в цьому питанні з директивами ЄС.

«Головна перешкода — брак єдиної національної стратегії з управління відходами. Інвестори не розуміють, куди йде країна. Нема економічних інструментів управління, системи моніторингу тощо. У законодавстві багато суперечливих ініціатив та лобістських моментів, які не відповідають вимогам ЄС. У результаті ми нікуди не рухаємося. Тому наша робоча група дійшла висновку: потрібна чітка національна стратегія», — наголосив заступник директора департаменту Мінекономрозвитку Олександр Черних. Він розповів, що на майбутній рік планують таку стратегію відобразити у плані дій уряду.