Зелені хвилі лісів котяться на 20% території Чернігівщини. Іноді скептики говорять, що ліс росте сам. Однак, поспілкувавшись з лісівниками, розумієш скільки зусиль треба докласти, аби зелене господарство процвітало.

Дивишся на велетенські дерева і не думаєш, що кожне з них проросло з дрібної насінини. А для лісівників збирання посівного матеріалу — це надважливе завдання. Жнива тривають переважно у жовтні-листопаді. При цьому слід запасатися насінням із добрими спадковими даними. Це перша й одна з головних умов вирощування високопродуктивного лісу. Тож на Придесенні створено 174 атестовані об’єкти постійної насіннєвої бази для дуба, модрини, сосни, ялини європейської, берези повислої, ліщини тощо. Тут є понад 40 гектарів лісонасіннєвих плантацій, 1363 гектари постійних лісових ділянок, понад 1200 гектарів генетичних резервацій.

Екологічні стежки несуть просвітницьке навантаження. Фото автора

Усі роботи виконують з науковим підходом. Так, кожен проект лісових культур, плантацій та природного оновлення на нинішній рік обгрунтовано на лісокультурній раді Чернігівського ОУЛМГ. Зокрема обговорювали питання своєчасного відновлення зрубів. За словами фахівця відділу лісового господарства управління Володимира Перев’язка, рання весна дала змогу вже у першій половині березня висадити лісові культури на 520 гектарах.

Збереження лісу — це не лише турбота про насадження. Скажімо, населення, відпочиваючи на природі, іноді завдає збитків більше, ніж шкідники. Тож лісівники обладнали уздовж автомобільних доріг 30 місць відпочинку, де можна розкласти багаття. Впорядковано й туалети, автостоянки, є де напнути намети. Найбільше розвивається рекреація у ДП «Добрянське лісове господарство». Тут набуває популярності триденний екологічний тур «Подорож українським Поліссям». У лісгоспі працює готельний комплекс для туристів.

Такий підхід до збереження лісу дає свої результати. Зелений туризм приваблює дедалі більше охочих відпочити від міської суєти. Тож лісівники прокладають маршрути до старих вікових дубів, забутих джерел, озер та інших пам’яток природи.

І все-таки трапляються найстрашніші для лісу ситуації — пожежі. Торік на Придесенні місць загоряння виникало вдвічі більше, ніж позаторік. Суми збитків і витрат на гасіння вражають.

Збільшення пожеж пов’язане насамперед зі складними погодними умовами. Однак працівники лісу виявили недоліки і в протипожежній профілактиці та рівні боєздатності відповідних служб. Подекуди неналежним чином виявляли порушників правил пожежної безпеки, в окремих підприємствах був формальний підхід до проведення рейдів і патрулювання в періоди високої пожежної небезпеки. Тим часом зношеність пожежних автомобілів досить висока — їх майже всіх експлуатують понад 16 років. Структурні підрозділи необхідно забезпечити ранцевими вогнегасниками й іншими засобами пожежогасіння.

Потрібно пришвидшити роботу з оснащення пожежно-спостережних веж телевізійними системами спостереження, обладнання пристосованими лісопожежними модулями тощо.

ПРЯМА МОВА

Юрій ПОНОМАРЕНКО,
перший заступник начальника,
головний лісничий управління:

— Загалом минулий рік зумовив непоганий старт нинішньому. В усіх 12 державних лісогосподарських підприємств області показники економічного зростання і лісовідновлення вищі, ніж за всю попередню «п’ятирічку». Є відчутне зростання виробництва та реалізації продукції, зокрема й на експорт, питома вага якого з управління становила майже 50%.

У держлісгоспах проводили структурні зміни, удосконалювали виробничі процеси, вживали заходів щодо покращення умов оплати праці та соціального захисту лісівників. Один із переконливих показників успішної діяльності — сплачені податки до зведеного бюджету (155 149 тисяч гривень) та єдиного соціального внеску 72 778 тисяч гривень).