У центрі уваги європейських лідерів — останні події агресивної війни росії проти України та обговорення підтримки нашої країни від ЄС, зокрема надання фінансової та військової допомоги. Як повідомив напередодні верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, прем’єр-міністри та президенти ЄС у вузькому колі обговорять також заколот пригожина і його можливий вплив на подальшу долю режиму путіна.
Хоч про остаточні результати саміту стане відомо лише сьогодні після обіду, коли буде оголошено текст його підсумкової декларації, уже відомо, що в перший день саміту європейські лідери обговорювали майбутні безпекові зобов’язання, які ЄС може надати Україні. Як зазначено в проєкті підсумкової декларації, з яким ознайомилися журналісти, Євросоюз та країни-члени «готові разом із партнерами сприяти майбутнім безпековим зобов’язанням перед Україною, що допоможе їй захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації».
Цей пункт декларації став відповіддю на заклик президента Франції Еммануеля Макрона, який він озвучив кілька тижнів тому під час конференції GLOBSEC у Братиславі. Макрон закликав партнерів України працювати на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, щоб виробити «гарантії безпеки» для Києва. Протягом останніх тижнів Париж разом із Вашингтоном, Лондоном і Берліном працював над формулюванням таких безпекових зобов’язань для Києва. Вони можуть мати форму гарантування довгострокової підтримки, включно з військовою допомогою, яка передбачатиме тренування українських військовослужбовців та надання військового устаткування, щоб ЗСУ могли стримувати будь-який імовірний напад на країну в майбутньому.
В остаточному варіанті підсумкової декларації лідери ЄС мають чітко пояснити, у чому все-таки полягатимуть безпекові зобов’язання блоку щодо України. Оскільки, як сказав у бесіді з «УК» один з європейських дипломатів, до проведення саміту кілька столиць вимагали від Брюсселя пояснень з приводу цього. Адже залишалося незрозумілим, якою в цій ситуації може бути роль нейтральних держав-членів ЄС. «Поки що ніхто точно не знає, про які зобов’язання щодо безпеки йдеться, як їх гарантувати і фінансувати», — сказав співбесідник «УК».
Нині ЄС надає Україні військову допомогу через Європейський фонд миру (EPF), який не фінансують з бюджету блоку і використовують для відшкодування витрат країн-членів на поставки летальної та нелетальної допомоги Києву. ЄС активно працює над прискоренням поставок зброї в Україну і закликає країни-члени спільно закуповувати боєприпаси для ЗСУ, а європейську воєнну промисловість — оперативно нарощувати обсяги виробництва. У зв’язку з цим деякі столиці висловлювали побоювання, що якщо ЄС візьме на себе зобов’язання щодо безпеки, то це стане трансформуванням теперішньої діяльності ЄС, спрямованої на підтримку України.
У проєкті декларації також зазначено, що безпекові зобов’язання буде прийнято «з повною повагою до політики безпеки та оборони держав-членів, що дасть змогу кожній країні ухвалювати рішення щодо свого внеску відповідно до власних законів і традицій». Поки що невідомо, як відреагували на безпекові гарантії для України Австрія, Мальта й Ірландія, які є нейтральними країнами. А ймовірну реакцію Угорщини передбачити нескладно, оскільки вона єдина країна в ЄС, яка повністю відмовилася від військової допомоги Києву, хоч її оборонна доктрина цього не забороняє.
Ми в Google+