Атмосфера останньої цього року зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, що відбулася у Брюсселі, була далека від святкового передріздвяного настрою, що вже панує на вулицях бельгійської столиці. Адже міністри мали знайти спільну позицію щодо важливих питань, які серйозно впливають на глобальну безпеку: нові санкції проти росії та ірану, а також надання фінансової й військової допомоги Україні.
Із пропозицією запровадити нову серію обмежень проти рф кілька днів тому виступила Єврокомісія. Але, як зазначив Жозеп Боррель, «наші пропозиції — ще не рішення», вирішальне слово — за Європейською радою, саміт якої має відбутися у Брюсселі 15 грудня.
Більш прямолінійним був міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс: «Я дуже сподіваюся, що в питаннях санкцій, макрофінансової допомоги Україні, постачання озброєнь ми не чекатимемо, доки в Україні трапиться ще щось жахливе, щоб ми зрушили з місця. І ми все-таки зможемо обговорювати, одностайно знаходити рішення й погоджувати те найважливіше, що потрібне для підтримки України».
У межах нового пакета санкцій Єврокомісія запропонувала запровадити додаткові експортні обмеження на товари подвійного призначення, зокрема деякі хімічні компоненти, нервово-паралітичні речовини, електронне та програмне забезпечення, яке можна використовувати з подвійною метою. Запропоновано істотно ускладнити доступ росії до купівлі безпілотників.
Як повідомив на підсумковій пресконференції Жозеп Боррель, за цими пунктами санкційного пакета, який запропоновано ввести у відповідь на «останню ескалацію жорстокості, з якою путін продовжує атакувати Україну», під час зустрічі міністрам домовитися не вдалося. «Але сподіваюся, що ми зможемо узгодити ці нові жорсткі санкції протягом цього тижня», — запевнив європейський дипломат.
Відповідаючи на запитання, яка саме країна ЄС блокує санкції, він зазначив, що не вказуватиме на тих, хто виступає проти. «У нас немає стовідсоткової згоди. Річ не в одній країні, хоч знаю, яку саме ви маєте на увазі», — сказав дипломат, натякаючи, що Угорщина відкрито виступає проти запровадження нових санкцій проти росії. Жозеп Боррель пояснив: суть пошуку загального рішення полягає в тому, щоб узгодити, «які винятки можемо імплементувати, аби санкції не мали побічного ефекту» і водночас залишалися дієвими.
Щодо персональних санкцій проти фізичних та юридичних осіб рф, які входять у новий пакет, то з цього приводу, схоже, міністри порозумілися. За словами Жозепа Борреля, до списку санкцій увійшло близько 200 осіб і підприємств рф. Серед них члени російського уряду, держдуми, ради федерацій, представники судової влади та ЗМІ.
Ще одним підсумком зустрічі глав зовнішньополітичних відомств ЄС на підтримку України стало рішення про збільшення Європейського фонду миру. За словами Жозепа Борреля, міністри домовилися доповнити фонд двома мільярдами євро з можливістю в майбутньому збільшити його ще на 3,5 мільярда євро. Завдяки існуванню Європейського фонду миру ЄС уже підтримав українську армію шістьма пакетами допомоги на загальну суму 3,1 мільярда євро.
До зустрічі міністрів ЄС через відеозв’язок долучився їхній український колега Дмитро Кулеба, який розповів про останню російську ракетну атаку на інфраструктуру Одеської області.
«В Одесі зараз нуль градусів. путін намагається заморозити українців, спеціально позбавляючи мільйони людей світла, води й тепла. Це можна назвати злочином проти людства», — наголосив Жозеп Боррель. Він повідомив, що міністри пообіцяли Дмитрові Кулебі й надалі надавати Україні фінансову та військову допомогу.