Ціна сировинного молока на вітчизняному ринку зростає і зростатиме, повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ). Аналітик АВМ Володимир Андрієць зауважує, що в першій половині грудня середня ціна на молоко ґатунку екстра зросла на 10 копійок — до 10,89 гривні за кілограм. Молоко вищого ґатунку подорожчало на 7 копійок. Уже тепер ціна українського молока вища, ніж в основних країнах — експортерах молочної продукції в Україну Польщі, Німеччині, Литві, Білорусі, й кінця цьому не видно.

Перша причина зростання, за словами експерта, — дефіцит молока. За 2019 рік Україна втратила сім позицій у світовому рейтингу молочних виробників, опустившись із 18-ї до 25-ї сходинки. Цього року вперше за історію незалежності виробництво сировинного молока буде нижчим за 10 мільйонів тонн.

Таке зменшення спричинено скороченням молочного стада. Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ на підставі даних Держстату України. Так, за 11 місяців 2019 року воно зменшилося на 5,1%, — до 1,86 мільйона голів порівняно з аналогічним періодом торік. Скорочення спостерігається у господарствах усіх форм власності.

За період із січня по листопад домогосподарства скоротили поголів’я на 4,7% — до 1,43 мільйона голів порівняно з минулим роком. Найбільше молочної худоби поменшало у Харківській (мінус 11,9%, або 6,3 тисячі голів), Запорізькій (на 11,7%, 5,4 тисячі голів) тощо.

На сільськогосподарських підприємствах корів поменшало на 6,3%, до 438,3 тисячі голів. Зокрема на Полтавщині вирізали 5,4 тисячі голів, на Чернігівщині — 3,2 тисячі, на Сумщині — 3,1 тисячі, на Вінниччині вирізали 2,9 тисячі голів тощо. Незначне зростання відбулося лише на Тернопільщині — на 1, 6 %, до 12,4 тисячі голів.

При цьому, зауважує аналітик АВМ, до кінця лютого поголів’я зростало, скорочення почалося з березня і загалом сягнуло понад 27 тисячі корів. За словами Володимира Андрійця, це спричинено побоюваннями щодо ухвалення закону про ринковий обіг сільськогосподарських земель.

Річ у тім, що молочні господарства потребують земель, на яких вирощують зелений корм для худоби. Нині молочарі орендують ці землі у власників паїв. А що станеться, якщо пайовики вирішать продати ці наділи? Адже вільних коштів для викупу орендованих земель у тваринників нема.

Тож якщо цю проблему не буде розв’язано і ринок землі запровадять у тому вигляді, як планують, віцепрезидент АВМ Ганна Лавренюк прогнозує скорочення поголів’я ВРХ на 40 тисяч, понад 8 тисяч безробітних — колишніх працівників тваринницьких господарств та загрозу продовольчій безпеці України.

«За нашими прогнозами, протягом наступного року ми втрачатимемо в середньому до 4 тисяч корів щомісяця, — підкреслила вона. — Це спричинить негативну ланцюгову реакцію, адже означатиме скорочення не лише поголів’я ВРХ в Україні, а й робочих місць. За рік через закриття ферм роботу можуть втратити близько 8000 працівників, а якщо врахувати суміжні галузі, то цифра потенційно безробітних українців зросте мінімум удесятеро». За підрахунками експерта, в такому разі місцеві бюджети недо­отримають близько 20 мільйонів гривень податків щомісяця.

Така ситуація загрожує продовольчій безпеці України, стверджує експерт. Адже щодня галузь недоотримуватиме близько 800 тонн молока, яке мали б переробити у вітчизняні молочні продукти й завантажити роботою 3—4 заводи. Тоді ми не отримаємо щодня 35 тонн масла для внутрішнього споживання і змушені будемо замінити його імпортним продуктом. Тож галузь втрачатиме 140 тисяч доларів на день. Про експорт у такому разі годі й казати.