190 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЬВА ТОЛСТОГО

ПОГЛЯД. Великий російський письменник, як ніхто інший, зумів відчути і відобразити «загадкову російську душу». І так, що автора «Війни і миру» клірики відлучили від церкви, а Ленін назвав графа-непротивленця «дзеркалом революції», що назрівала в Росії.

Толстой писав гірку правду, яку досі воліють не бачити росіяни. Класичний приклад — повість «Хаджи-Мурат» з описом ставлення кавказців до «асвабадітєлєй»: «Почуття всіх чеченців — малого і старого — було сильнішим за ненависть. Це було невизнання цих рускіх собак людьми і така відраза, гидливість і нерозуміння перед безглуздою жорстокістю цих істот, що бажання винищувати їх, як і бажання винищувати щурів, отруйних павуків і вовків, було таким самим природним, як почуття самозбереження».

Толстой знав, про що пише, адже в молодості воював на Кавказі. На жаль, ідеться не лише про минуле, що засвідчують слова російського журналіста Олександра Невзорова: «Треба замислитися, чому ми викликаємо таку огиду і такий страх. Чому заради того, щоб не бути разом з нами в одному союзі, люди готові йти під кулі й помирати». Відповідь на це запитання дав Лев Толстой, який прагнув, щоб росіяни з «істот» стали людьми.

Авторська рубрика лауреата премії 
ім. Івана Франка Віктора ШПАКА («Урядовий кур’єр»)
Ілюстрації надав автор