ВІДЗНАКА

Не місце прикрашає людину, а людина місце. Якби нашому колезі — першому  заступникові  головного редактора «Урядового кур’єра» Леонідові Самсоненку,  який любить  збирати і досліджувати прислів’я,  довелося  самотужки охарактеризувати свій життєвий і професійний шлях, він міг би  обрати  саме цю народну мудрість.

Статний юнак з Київщини своє життя з друкованим словом  пов’язав ще в армії, де в друкарні дивізійної газети  був і друкарем, і набірником, і дописувачем до військового часопису. Така школа стала першим життєвим університетом, тож по закінченні  університету державного залишалося лише  витримати обраний курс.

Щоправда, «засмагаючи»  на посаді відповідального секретаря «Кримського комсомольця» Леонід  ще не знав, що доля  поверне його до столиці: за кілька місяців до  утворення незалежної України зірки підказали кільком ентузіастам, що нова держава,  її найвищі владні органи потребуватимуть якісно нової преси — зароджувалося офіційне видання «Урядовий кур’єр».  Одне з перших редакційних посвідчень отримав Леонід Самсоненко.  Так вони й росли далі —  наша газета і наш колега — не лише професіонал найвищого ∂атунку, а й здібний організатор.

Днями з нагоди Дня журналіста Леонід Григорович Самсоненко указом Президента України нагороджений орденом  «За заслуги» ІІІ ступеня. Так  відзначено його внесок у розбудову  вітчизняного друкованого слова.

Для нас,  людей які щодня пліч-о-пліч  творять український часопис,   залишається не лише  прикладом для наслідування на творчій ниві,  а й  надійною опорою у житейському середовищі. Тож  якби у  вітчизняному реєстрі була нагорода «За надійність!», першим претендентом на неї був би наш колега Леонід Самсоненко.