Стартувала основна стадія реалізації спільного з ЄС проекту «Урбаністична стратегія в історичних містах» (COMUS). Це спільний проект Ради Європи та Європейської комісії, включений у план дій ЄС для України. Його мета — сприяння національним і місцевим органам влади у здійсненні стратегічного оновлення й забезпечення сталого соціально-економічного розвитку малих і середніх історичних міст і околиць. Пілотними населеними пунктами цього проекту стали Луцьк Волинської області й Жовква Львівської. Про те, що там планують зробити, розповідають власкори «УК». 

У колишній королівській резиденції — місті Жовква, що на Львівщині, проект COMUS реалізовуватимуть упродовж 24 місяців. Це місто-музей: там майже на 14 тисяч населення 40 пам’яток національного значення, стільки ж місцевого і 50 давніх споруд.

— Жителі Жовкви люблять своє місто, пишаються ним. Вони обожнюють його, бо таких історико-архітектурних перлин у Європі, збудованих за принципом «ідеальне місто», залишилося всього 15  із 100! — розповідає директор Державного історико-архітектурного заповідника Володимир Герич. — В Україні це єдиний збережений зразок такого «ідеального» міста-резиденції.

Унікальну місцину свого часу вибрав коронний гетьман і канцлер Польщі Станіслав Жолкевський, закладаючи наприкінці XVI століття це місто. Тривалий час воно було приватною резиденцією польського короля Яна ІІІ Собєського, яка, за твердженнями сучасників, стала однією з найкрасивіших аналогів у Європі. Місту, яке свого часу досягло високого розвитку в економіці, мистецтві та культурі, відігравало важливу роль в історії Речі Посполитої і Європи, неодноразово ставало центром історичних подій, випала славна й велична доля. Його не спопелили й не спустошили війни, міцні мури витримали не одну ворожу навалу, його не стерли з лиця землі ані природні, ані політичні катаклізми. Маленьке містечко не втратило свого шарму, хіба що через занедбаність дещо потьмяніли його яскраві барви через брак коштів на відновлення історико-архітектурної спадщини.

На невеликій території унікального ренесансного оборонного містобудівного комплексу кінця XVI — початку XVIII століть компактно розташовані понад 100 пам’яток архітектури світового, національного і регіонального значення, 24 містобудівні та архітектурні ансамблі, пам’ятка Світової спадщини ЮНЕСКО, пам’ятка садово-паркового мистецтва, 15 пам’яток історії! Не бракує ентузіастів, готових узятися за цю нелегку справу і які вже немало зробили для відродження Жовкви. Не байдужі до перспективи свого містечка й жовківчани, бо що гарнішим ставатиме місто, то комфортніше буде і їм.

Не розчарувало містян навіть те, що проект не передбачає фінансової допомоги, оскільки розуміють: співпраця з авторитетними європейськими експертами відкриває можливості для інвесторів. А Жовкві для збереження історико-культурної та містобудівної спадщини конче потрібні їхні ресурси. Попри актуальність стратегічних завдань стосовно спільних із західними експертами напрацювань, особливо цікавий один із пунктів щодо підготовки пілотного проекту відновлення об’єктів історико-культурної спадщини.

Та хоч яку б із пам’яток (чи ансамбль Жовківського замку або ансамбль забудови Вічевої площі), обрала комісія, конфлікту інтересів не буде, переконаний міський голова Жовкви Петро Вихопень.

Працівники Державного історико-архітектурного заповідника пріоритетним вважають відновлення замку, адже там уже тривають ремонтно-реставраційні роботи коштом міжнародних організацій. Та для них важливо і те, який вигляд матимуть площа і місто загалом, бо навіть ідеально відновлений замок не сяятиме на тлі занедбаної площі. Міська влада зацікавлена, аби таким об’єктом визнали Вічеву площу з історичною забудовою: її треба рятувати, ремонтувати, адже давні кам’яниці не лише унікальні архітектурні пам’ятки, а передовсім житловий фонд, де мешкають родини жовківчан. Тож міського голову турбує не тільки парадна, як мовиться, сторона візитівки міста, а те, як живеться в ньому людям. У своїх оселях вони почуваються як гості, а за розкішним фасадом — купа проблем.

Тож і тамтешня влада, і мешканці покладають неабиякі надії на цей проект. В міськраді вважають його предтечею, за якою, сподіваються, у місто прийдуть інвестиції, бо у західних структур до напрацьованих європейськими експертами документів особлива довіра. Не визначили тільки, яким шляхом іти: капітально ремонтувати житловий фонд, тимчасово відселивши мешканців, чи виводити будинки із житлового фонду, перетворивши середмістя у діловий центр. У виборі варіантів, запевняє міський голова, керуватимуться головним критерієм — аби від спільного рішення було максимально добре людям. А ще Петро Вихопень хоче, аби вечорами після закінчення робочого дня не порожніла історична частина міста — Жовква має залишатися живим містом-музеєм!