Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026
Володимир ГАЛАУР

Живий Тризуб на вершині Говерли

Найбільший малий герб держави виклали своїми тілами харків’яни разом із закарпатцями. До встановлення нового рекорду, зареєстрованого  представниками Національного реєстру рекордів України, мимоволі долучилася і наша газета: у складі харків’ян у незвичайному сходженні брав участь член клубу «Урядового кур’єра» Роман Леонов. 

Найбільший малий герб держави виклали своїми тілами харків’яни разом із закарпатцями. До встановлення нового рекорду, зареєстрованого  представниками Національного реєстру рекордів України, мимоволі долучилася і наша газета: у складі харків’ян у незвичайному сходженні брав участь член клубу «Урядового кур’єра» Роман Леонов. Він охоче погодився поділитися враженнями й розповісти про подробиці цього особливого заходу з читачами газети:

 — Ініціатором встановлення рекорду був мій товариш екс-голова Жовтневої та Комінтернівської райадміністрацій Харкова Роман Веприцький. Всупереч усім судженням, у Харкові величезна кількість патріотично налаштованих громадян, для яких  Україна — єдина і неподільна, і кожен з них робить внесок у загальну справу відродження країни. І коли Роман звернувся до нас із пропозицією провести таку акцію, ми з радістю відгукнулися, — каже Роман Леонов.

Про спільну акцію домовилися з очільником громади Міжгір’я Василем Щуром. Згідно із задумом, дві групи — по 15 представників — одна з Харкова, друга з Міжгір’я — мали піднятися на Говерлу східним та західним схилами.

— О 10 ранку ми вже були на місці, прихопивши великі пакети для сміття, цемент, воду та пісок для встановлення флагштоків під прапори України і Харкова, які також взяли із собою. Наші друзі з іншого боку гори ще не дісталися до вершини, і ми не гаючи часу взялися за прибирання кам’янистого тім’я Говерли. Зацементували і встановили флагштоки, — ділиться подробицями активіст. — Коли підійшла група з Міжгір’я, після обіймів та вітань взялися втілювати задум. Герб України — Тризуб із тридцяти людей — вийшов майже на дев’яносто квадратних метрів. Такого в Україні ще не робив ніхто.

Стоячи під хмарами на плечах величної Говерли, всією душею розумієш: Україну не поділити ні географічно, ні політично. Ми єдині, це наша земля і ми віддамо всі сили і здібності, щоб наші діти і онуки через роки мали змогу, здолавши тисячі метрів, стояти тут, і серця їхні були сповнені гордістю.