Жнива йдуть за планом

Перші підсумки цьогорічної жнивної кампанії тішать міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка. Як він повідомив під час вчорашнього брифінгу в Кабміні, нині вже намолочено фактично половину очікуваного в цьому році врожаю — понад 30 мільйонів тонн ранніх зернових. Урожайність краща, ніж торік.   

«Обмолочено 86% площ під пшеницею, з яких зібрано 22 мільйони тонн, 202 тисячі тонн зерна зібрали з половини площ під житом, 7,4 мільйона тонн — із 90% площ під ячменем. Уже є 115 тисяч тонн вівса, 368 тисяч тонн гороху, 1,6 мільйона тонн насіння ріпаку», — уточнив міністр. І назвав області, в яких найбільший вал зерна: 2,9 мільйона тонн — Одещина, 2,7 — Дніпропетровщина, 2,5 — Запорізька область, 2,4 — Миколаївська, по 2,3 мільйона тонн — Херсонщина та Харківщина. Понад 1 мільйон тонн намолотили на підконтрольній Україні території Донеччини, у Кіровоградській, Полтавській, Київській, Черкаській, Хмельницькій областях.   

Найвища врожайність ранніх зернових та зернобобових культур, за словами  Олексія Павленка, на Хмельниччині — 51,1 ц/га, Івано-Франківщині — 46,6 та Черкащині — 45,8.

Посадовець підкреслив, що через зливи, особливо на півдні, збиральна кампанія почалася в середньому на півтора тижня пізніше, ніж планували. Але нині темп жнив вирівнюється. Про це свідчить і навантаження на зернозбиральну техніку. Якщо на початку жнив на добу на один комбайн припадало в середньому 217 гектарів, то нині — до 50: у  зоні степу, де жнива добігають кінця, — 14 га, в Лісостепу — 67, на Поліссі — 73. Щоправда, з наявних 50 тисяч комбайнів 72% — техніка, якій понад 16 років, і лише 10% — комбайни 1—6 років. Ситуація із забезпеченістю паливно-мастильними матеріалами адекватна.      

На нинішню дату Олексій Павленко не бачить причин коригувати в бік збільшення чи зменшення раніше озвучений прогноз валового збору зерна — 60 мільйонів тонн. 

Розповів міністр і про динаміку українського експорту. «Вона позитивна. Минулий тиждень був напруженим — тривало серйозне відвантаження зернових — більші обсяги, ніж торік. Фактично обсяги експорту на 1 серпня становлять 2,5 мільйона тонн ранніх зернових, у тому числі пшениці 698 тисяч тонн, кукурудзи — 976, ячменю — 819. Плюс додатково навантажено вже на судна 283 тисячі тонн».

Є вже й інформація про географію зернового експорту за маркетинговий період. «Станом на 1 липня: країни Африки — 7,3 мільярда доларів США, країни Азії — 3,2 мільярда, ЄС — 1,2 мільярда, за ними СНД — 30 мільйонів доларів, Америка — 20 мільйонів тощо. Тобто ключові перші три ринки. Торік Україна мала рекордний експорт — 34,6 мільйона тонн зерна. 

Нині цінова ситуація на світових ринках така: за останні 4 роки загальний коефіцієнт щодо всіх зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь, соя) найнижчий. У США та Європі кукурудза пов’язана з цінами на нафту, бо з неї виробляють біоетанол. Нафта подешевшала, то відповідно й кукурудза. Зростає ціна на сою, але її вартість майже  на 20% нижча, ніж торік», — каже міністр. І додає, що нині 90% імпорту кукурудзи до Китаю — українське зерно. За 5 місяців цього року експорт в цю країну цього зерна зріс на 56% порівняно з торішнім періодом.

«Ринки лібералізуються. Маємо більше можливостей експортувати. Вже 22 українські компанії отримали дозволи китайської сторони. Для нашої продукції відкриття цього ринку дуже важливе. Адже вищих вимог, ніж у Китаї, щодо харчової безпеки та якості нема ніде. І Китай не купує ГМО-кукурудзу. Так можемо переконувати і світ у якості виробленого в Україні», — констатує посадовець.

І каже про цілком реальні перспективи України у збільшенні експорту курятини до Китаю. За словами міністра, ця країна бачить додатковий потенціал з імпорту курятини в межах 2 мільйонів тонн. І Україна може досить швидко збільшити постачання на цей ринок відповідної продукції з нинішньої цифри 160 тисяч тонн до 250 тисяч тонн на рік.