Після захисту проекту перспективного плану формування територій громад Луганської області в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства фахівцями облдержадміністрації та Офіса реформ завершився процес доопрацювання картографічної частини та паспортів спроможних громад. Але ситуація в різних населених пунктах неоднорідна, вважає експерт Офіса реформ Ігор Агібалов.

«За проектом перспективного плану реформування області, на підконтрольній Україні території попередньо сформувалося 24 територіальні громади, — розповідає експерт. — А нині тут 12 районів і п’ять міст обласного значення, або 194 населені пункти. Тобто вийшло майже три десятки територіальних утворень, які, згідно із законом, трактуються як об’єднані громади».

 За словами Ігоря Агібалова, найбільші громади можуть сформуватися у Сєверодонецьку, Рубіжному, Лисичанську шляхом приєднання до них сільських населених пунктів, що лежать за 20—25 км. Наприклад, міська влада нового обласного центру запропонувала майже 20 територіальним утворенням приєднатися до Сєверодонецької громади. А ось географічно найбільші громади формуються в Біловодському, Міловському, Троїцькому районах. Чому? Там важко знайти ще один центр.

 Своєрідна ситуація у прифронтових районах. З огляду на це особливим буде формування Золотівської громади. Тут території колишніх сателітів міста Первомайська можуть об’єднатися із прилеглими населеними пунктами, що раніше входили до Слов’яносербського району області, а нині передані до Попаснянського рішенням Верховної Ради України.

План планом, а своє слово має сказати населення. Чого люди побоюються?

«Насторожує передусім невизначеність у розумінні, хто такий сільський староста. Які у нього повноваження, права та обов’язки? Нині сільська рада видає довідки щодо пенсій, новонароджених та ін. Чи залишаться ці повноваження у старости? Це буде визначено окремим нормативним документом, якого поки ще не ухвалено. А його відсутність відіграє негативну роль у процесі адміністративно-територіального реформування, — підкреслює Ігор Агібалов. — Крім того, в законі прописано, що кожна об’єднана громада повинна мати наближені до населення відділ соціального забезпечення, міліцію, пожежну частину. Для цього потрібні приміщення. Скажімо, на одній території є приміщення, а структура — на іншій. Чи зможуть території домовитися? Крім того, під цей закон потрібна гармонізація багатьох нормативних документів. Насамперед Земельного кодексу, де йдеться про право розпорядження землями».

 В Офісі реформ від представників місцевої влади бачать або високу активність, або серйозні проблеми. Наприклад, місцева влада міста Щастя разом із Петрівською сільрадою одразу після набуття чинності закону провели зустрічі з населенням та ініціювали формування спільної громади.

«Це добре, коли громада проявляє ініціативу і діє оперативно. А ось інші чекають на вказівки. Дехто вважає: навіщо переформатовувати район, залишмо все як було, — зазначає Ігор Агібалов. — Хотів би підкреслити, що дуже важливо вчасно почати процес, бо можна програти».