Музеї космонавтики ім. Сергія Корольова, що діє на батьківщині конструктора перших космічних ракет людства, відкрили нову тематичну експозицію, присвячену історії створення аерокосмічної системи «Енергія-Буран», що стала радянським відповідником американських човників.
За вже доброю традицією для участі в заході в Житомир прибув зоряний десант — перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк та Герой Росії Сергій Волков — уродженець Харківщини, який двічі побував на Міжнародній космічній станції та тричі виходив у відкритий космос. Крім них, у відкритті нової експозиції взяли участь представники Державного космічного агентства України, Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», ветерани українських підприємств аерокосмічної галузі, що брали участь у проекті «Енергія-Буран».
Справжнім відкриттям для багатьох житомирян, які також прийшли в музей, стало повідомлення Леоніда Каденюка, що його шлях до космосу розпочався із загону командирів орбітального корабля багаторазового використання «Буран». Утім, не лише цим обмежується зв’язок між фактично останнім космічним проектом СРСР і Україною. Як згадували у своїх виступах ветерани, причетні до створення радянської ракети-носія «Енергія», її системи керування виробляли в Харківському науково-виробничому об’єднанні «Електроприлад». Попри суто мирну назву підприємства, саме тут кувався розум стратегічних бойових ракет, зокрема знаменитої РС-20 (за західною класифікацією «Сатана»), автоматика якої стала базовою для конструкторів надпотужної «Енергії». До речі, її стартова маса досі вражає уяву — 2400 тонн!
Загалом музейна експозиція, присвячена 25-річчю грандіозного космічного проекту «Енергія-Буран» — не лише нагадування про минуле.
Насправді йдеться про те, що революційні рішення дали небачений імпульс розвитку науки і техніки: від розробки новітніх ізоляційних матеріалів і удосконалення технології електрозварювання до рекордних досягнень у цілих галузях.
Наочне підтвердження цьому — представлені в експозиції матеріали про внесок у штурм космосу літакобудівників-антонівців. Не зайве нагадати, що, крім основного місця посадки космічного човника — Байконура, діяли ще два резервні космопорти та 14 запасних місць приземлення.
У разі нештатної ситуації подальше транспортування «Бурану» до місця постійної дислокації мав здійснювати надпотужний літак Ан-225 «Мрія», що досі — гордість і української, і світової авіації.
Тож не викликає жодного сумніву, що цей невеликий за площею куточок Музею космонавтики матиме завидну популярність відвідувачів. Однак якщо презентація нової музейної експозиції та приїзд уславлених космонавтів на батьківщину Сергія Корольова стали справді непересічною подією, то візит гостей до «тематичного закладу «Корольов-паб», передбачений офіційною програмою, дещо спантеличив. Насамперед тому, що самі житомиряни по-різному оцінюють використання прізвища геніального конструктора трагічної долі в назві пивниці, що означає англомовне слово «паб». Навіть якщо він оформлений у «космічному» стилі…
Ми в Google+