На одній з останніх виставок автентичних речей звернула увагу на унікальні вишиті сорочки. То були роботи майстра народної творчості рівнянки Юлії Гончарової.
— Так склалося, що одразу після школи я потрапила на курси вишивальниць у міському центрі зайнятості: що уміти, гадала, — за плечима не носити. Зустріч із викладачем заслуженим майстром народної творчості Орисею Рябунець стала доленосною: вона зробила вишивку справою мого життя. Ось так і вишиваю вже 14 років поспіль. Тут, у цих речах, моя душа, а вона — частинка душі рідного народу. Багато хто дивується, розглядаючи мої роботи: не вірять, що їх виготовлено вручну. Гадають, що машинна вишивка краща, проте так, як вишивають руки майстрині, ніколи не вишиє жодна машина, — запевняє майстриня.
На запитання, скільки часу Юлія витрачає на одну роботу, каже:
— Від 10 днів до півроку. Це ж творчість, а її в часові рамки загнати важко.
До речі, за кордоном вартість такої сорочки — кілька сотень доларів. А саме звідти зазвичай надходять замовлення: українці прагнуть показати велич і красу національного одягу в різних куточках світу. Так, вишитий рушник рівненської майстрині — оберіг у консульстві України в Шанхаї, є в Китаї і сорочка. Чимало робіт у Німеччині, Америці, Росії.
— Остання поїхала в Норвегію. Це була реконструкція сарненського жіночого строю, її замовляла землячка, яка живе там.
— Юлія Гончарова багато працює з музейними і приватними колекціями зразків народної творчості, використовує традиційні матеріали — льон, домоткане полотно, бавовняні та лляні нитки, володіє різними техніками вишивки, — додає директор обласного центру народної творчості Феодосій Васечко.
Ми в Google+