Довіра українців до вітчизняної судової системи становить приблизно 5%. Така статистика. Щодо кількості засуджених за злочини, яких ці люди не скоювали, даних немає. Проте такі випадки непоодинокі. Правозахисники кажуть, що несправедливо засуджених лише серед тих, хто відбуває довічне покарання, майже 100 осіб. За кожним із них — рідні й близькі, чиї життя після винесення таких вироків фактично зруйновано. Правозахисники наполягають на необхідності запровадження механізму перегляду остаточних вироків у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини. Адже від судової помилки не застрахований ніхто, і таке трапляється навіть у судах тих країн, де довіра до цієї системи в рази вища, ніж в Україні. 

Добре знане всіма при­слів’я «під лежачий камінь вода не тече» актуальне завжди. Зокрема коли йдеться про зміни в житті держави загалом і процеси децентралізації зокрема. Тож у багатьох випадках стереотипне твердження, що об’єднання громад у деяких регіонах пробуксовує через небажання сільських спільнот приєднуватися до цього процесу, шите білими нитками. Насправді це відбувається тому, що чимало керівників на рівні районів, населених пунктів інертні або бояться втратити посади, а жителі сіл і селищ здебільшого просто не знають про переваги створення ОТГ. Там же, де ініціативу проявляють місцеві керівники, об’єднання відбувається досить динамічно. Наочним підтвердженням цього може стати історія створення і діяльність першої об’єднаної територіальної громади на Прикарпатті. 

Щойно у Дніпропетровській області відкрився індустріальний парк «Павлоград», перші охочі розмістити підприємства на новому майданчику й інвестувати в розвиток регіону не забарилися. І це не дивно, адже для  інвестора в технопарку, що розташувався на 250 гектарах промислового району, створили найкомфортніші умови. 

На нинішній вітчизняній естраді зірка Павла Зіброва сяє особливо яскраво, самобутньо і неповторно. Це стверджує ювілейний тур співака напередодні 60-річчя з дня його народження, під час якого він зустрічається з численними прихильниками свого пісенного й композиторського таланту. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Бандити толерантності не розуміють 

Полковник у вишиванці

«Священна весна» українського композитора

Питання розвитку людського капіталу одне зі стратегічних для провідних країн. В Україні теж важливо змінювати національну стратегію у ставленні до людини та її трудового потенціалу, навчати фахівців, зважаючи на запити ринку праці, сприяти набуттю ними сучасних компетентностей. А головне — відійти від прагматичної політики до інтелектуальної, що ґрунтується на інноваціях, тобто дивиться у завтрашній день. Як це реалізувати, розповідає «УК» проректор з наукової роботи Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості Радмила ВОЙТОВИЧ. 

Зайве нагадувати, що українська економіка потребує іноземних інвестицій, які могли б її оживити. Як зайве наголошувати, що наша країна не приваблива для закордонних фінансових донорів, яких відлякують корупція, нестабільність, брак гарантій. 

Нещодавно створено Експертну раду Міністерства культури з питань етнополітики. Вона покликана аналізувати суспільні процеси, надавати пропозиції, які б сприяли уникненню міжетнічних конфліктів та налагодженню взаєморозуміння між етнічними спільнотами в Україні. 

На Чернігівщині під час робочої поїздки Прем’єр-міністр Володимир Гройсман узяв участь у форумі з проблем розвитку легкої промисловості «Укрлегпром: промисловий діалог з урядом». Там він поспілкувався з виробниками продукції легкої промисловості та ознайомився з потужностями одного з найбільших підприємств вітчизняного легпрому. Висновок робив у стінах камвольно-суконної компанії «Чексіл»: «Легка промисловість України має значний потенціал зростання і в найближчий перспективі здатна формувати до 2% національної економіки. Якщо в 1990-х роках говорили про те, що наша якість нижча, то тепер наші легковики постачають продукт не тільки на внутрішній ринок, а й за кордон. Водночас це галузь із високою часткою доданої вартості у виробництві». 

Під час відвідування Трипільської ТЕС Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про ринок електричної енергії», ухвалений у Верховній Раді ще 13 квітня.

«Закон доленосний, антикорупційний. Більше ніхто не встановлюватиме ціну на електроенергію, вугілля, співвідношення, що на певному етапі було виправдано у вигляді формули, скасовуємо. І ринок, прозорий і ефективний, визначатиме ціну. І перемагатиме той, хто найефективніше працює», — підкреслив Петро Порошенко.