«Слідів вилитої вчора крові (коров’ячої чи свинячої) на дверях в Інституті національної пам’яті вже майже не видно. Як не побачити і слідів іншої крові — людської, яка проливалася в цьому будинку з 1918 року, коли тут оселилася київська ЧК. Певен, що ті, хто вчора зробив це, теж прагнуть проливати кров не лише тварин. І наше завдання — не дати цим нащадкам чекістів це знову робити», — написав недавно на своїй сторінці у Фейсбуці голова інституту Володимир В’ятрович. Інцидент стався того дня, коли на самого В’ятровича спробували напасти біля Укрінформу, де він звітував про роботу за минулий рік. 

Коли наприкінці 1950-х років на Дніпрі будували каскад водосховищ, зокрема й для забезпечення водою Донбасу та Криму, будівничих мало турбувала доля унікальних українських чорноземів. У підсумку затопили 709 тисяч гектарів — майже 1% території України. Фактично під воду пустили пів-Японії або цілу Голландію. Парадокс: у світі не вистачає родючої землі, а в нас із легкістю занапастили більш як 70 тисяч гектарів ріллі, 280 тисяч гектарів земель лісового фонду.

Новий тиждень Президент Петро Порошенко розпочав у Дніпрі, де взяв участь у відкритті після реконструкції будівлі діагностичної поліклініки й відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених комунального закладу «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня». Цей захід став святковим не лише для міста і області. Адже він засвідчив позитивні зміни, які відбуваються у всій країні на державному й місцевому рівнях.

Засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради цього року проводили вперше. Цей захід знадобився Прем’єр-міністру Володимирові Гройсману, щоб провести професійну дискусію з питань енергетичної блокади, влаштованої на сході. Від уряду висували просту позицію: влада готова до діалогу, але аж ніяк не готова до диверсій, спрямованих проти українців. Саме тому в Кабміні намагаються вести копітку роботу над утриманням енергетичної системи країни в робочому стані.

Офіційно в Україні у державних і комунальних закладах охорони здоров’я основні види медичної допомоги — швидка й невідкладна, амбулаторно-поліклінічна, стаціонарна тощо — для населення безплатні. Це врегульовано урядовою пост ановою від 11.07.2002 р. № 955 «Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги». Але чимало пацієнтів, збираючись на консультацію до лікаря, готує якісь гривні для «подяки». А якщо йдеться про тривале лікування — потрібна чимала сума на ліки й обслуговування. Проте кошти не завжди є під рукою, а лікуватися потрібно негайно. Тож із приводу питань безплатного обслуговування у медичних закладах та наявності необхідних медикаментів громадяни звертаються на урядову гарячу лінію. 

Жителів села Калинівка Городищенського району на Черкащині ніколи не балували громадським транспортом. До автотраси відстань 9 кілометрів, отож транзитні автобуси в село не заходять. Раніше селян обслуговував лише один рейсовий автобус із райцентру. Та й того вже давненько не бачать. Зимової пори власник автопідприємства припинив перевезення. 

Лісова політика України щодо реформування лісового господарства  та переведення його на засади ринкової економіки вже чверть століття турбує  громадянське суспільство, органи влади, науку й бізнес. Це пояснюється тим, що тривалий період у країні набував поширення й розвитку старий радянський принцип у лісовому господарстві «Державне управління лісами» замість «Державне управління у галузі лісівництва». 

 Макроекономічні умови виконання бюджету

Після відновлення фінансової і макроекономічної стабільності у другій половині 2015 року, в 2016 році вдалося забезпечити економічне зростання.

Як приємно після зимових холодів відчути щедре тепло березневого сонечка, ласкавий подих південного вітру. На газонах ще подекуди лежить снігове покривало, та  це вже ненадовго. На Стрітення (15 лютого) був теплий сонячний день. Отже, за народною прикметою,  весна буде ранньою. Помітні ознаки її наближення демонструє сама природа: на кленах і осиках зарум’янилася зав’язь, зацвіла лісова ліщина, набубнявіли бруньки на бузку, верболіз вкрився сріблястими котиками.  Спостерігаючи все це, як не пригадати народне прислів’я: «Бог Ярило бере зиму на вила». 

З настанням тепла і появою перших весняних струмків дедалі більше звертаєш увагу на воду, а відповідно і на проблеми, з нею пов’язані. Найважливіша з них — доволі низька якість, що позначається на здоров’ї кожного з нас. Чому ця якість далеко не найвища? Тут багато чинників: від низької культури населення до нестачі коштів на модернізацію очисних споруд. Додамо ще й вади законодавства, яке дуже часто писали і, на жаль, пишуть, орієнтуючись на інтереси влади і бізнесу, що здебільшого синоніми.