• Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Оптимізація «зайвих» людей

    Слово «оптимізація», попри його позитивний зміст, що передбачає знаходження найкращих варіантів, в українців приємні асоціації навряд чи викликає. Навпаки. Коли йдеться про це, приміром, на роботі, люди очікують скорочень, позбавлень премій і доплат і додаткових навантажень для тих, кому з роботою пощастило.  

  • Чи легко в Україні жити органічно?

    Виробництво органічної продукції в Україні розвивається відповідно до сучасних світових тенденцій. Як повідомив голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов, понад 410 тисяч гектарів угідь в Україні вже сертифіковано як придатні для органічного виробництва. Щоправда, переважну частину органічної продукції, виробленої в Україні, експортують до Німеччини та інших країн ЄС, зацікавленість до неї виявляють в Індії та Японії, вперше здійснено експорт до Нової Зеландії. Тобто у світовому масштабі ми маємо непоганий імідж, дещо інша картина — всередині країни. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Володимир ГРОЙСМАН: «Я хочу відучити державний апарат «кошмарити» бізнес»

    Уряд налаштований скасовувати всі бар’єри, які стають на заваді розвитку бізнесу в Україні. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман укотре наголосив, що економічного зростання країни можна досягти після проведення дерегуляції, залучення в реальний сектор економіки інвестицій. Та спершу слід створити всі необхідні для цього передумови. Висновок у Володимира Гройсмана доволі простий: «Я хочу, щоб представники влади й контролюючих структур бачили очі підприємців. Я хочу відучити державний апарат кошмарити бізнес. Треба зрозуміти, хто і заради кого працює, у кого які функції. Треба створювати умови, за яких ніхто не буде штучно перешкоджати бізнесу розвиватися». 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Корейцям не подобаються «сірі кардинали» у свиті президента

    Політична кар’єра президента Південної Кореї Пак Кин Хе опинилася під загрозою. Вже четвертий тиждень поспіль у найбільших містах тривають численні акції протесту, спричинені інформацією про неоднозначні зв’язки очільниці Південної Кореї Пак Кин Хе з її подругою Чхве Сун Силь, донькою скандально відомого в країні лідера релігійного культу «Йонсегьо». Припускають, що Чхве впливала на рішення Пак, а також використовувала цей вплив для особистого збагачення. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Опалення: пристрасті за платіжками

    Кияни, які вже отримують жовтневі платіжки з нарахуваннями за тепло, були здивовані та обурені тим, як разюче (інколи в десятки разів) різняться в них суми. Навіть якщо люди мешкають в однакових за плануванням будинках і квартирах, ідентичних за метражем. Своє роздратування жителі столиці висловили у гнівних постах у соцмережах та через особисті або телефонні звернення до фахівців компаній, які надають послуги з опалення. У зв’язку з цим 15 листопада на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розслідування діяльності постачальників тепла. Він попередив надавачів послуг, що уряд жорстко каратиме за необ∂рунтоване завищення цін у платіжках громадян. І доручив віце-прем’єр-міністрові Володимиру Кістіону розібратися із ситуацією. А віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зауважив на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сподіваюся, що в Київенерго з платіжками за опалення за жовтень, скажімо так, помилилися, що це не умисна дія, яка була спрямована на те, щоб збурити ситуацію в Києві. Не може бути платіжка вище за 2-2,5 тисячі гривень». 

  • Микола ШОТ

    «Невже так швидко промайнуть мої літа?»

    Герой України Назарій Войтович — наймолодший з воїнів Небесної Сотні. Він упав навічно на столичному Майдані, не досягнувши навіть повноліття. Народився у селі з весняною назвою — Травневе, що на Тернопіллі, на початку літа. Здається, ці дві пори року визначали його характер і головне — сутність земного життя юнака. Назарко був теплий, щирий, сонячний, мов літо, білявий, з веснянками на обличчі та доброю усмішкою. Долі його судилося обірватися в молодому, весняному віці, ще навіть не розквітнувши як слід. 

  • Роман КИРЕЙ

    Канівська ГАЕС: бути чи не бути?

    В один із осінніх днів у центрі Канева люди зібралися на флешмоб. Його учасники, серед яких було багато молоді, представники громадської організації «Простір єдності» та Черкаського екологічного руху «Національна екологічна безпека», висловили свою незгоду з планами будівництва Канівської ГАЕС через  небезпеки, які, на їхню думку, несе спорудження такого об’єкта. Активісти переконані, що нова будова знищить унікальний природний ландшафт та може спричинити екологічну катастрофу, отруїти мільйони українців. У ПАТ «Укргідроенерго», навпаки,  вважають, що Канівська гідроакумулююча станція дуже потрібна Україні. Вона допоможе забезпечити енергетичну незалежність і євроінтеграцію. 

  • Що треба знати про електронні пенсійні посвідчення?

    «Ми чули, що з вересня пенсіонери-переселенці можуть отримати електронні пенсійні посвідчення. Мої батьки та їхні знайомі — теж внутрішньо переміщені особи, люди літні, їм важко пристосуватися до новинок. І так само важко зрозуміти, в чому вони виграють, якщо оформлять собі такі посвідчення. Чи не могли б юристи нам доступно розповісти про це?» 

  • Яка сума разової грошової допомоги учасникам АТО у 2016 році?

    «В інтернеті знайшла інформацію про те, що учасники бойових дій мають отримати у 2016 році грошову допомогу у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Тобто 4730 гривень. Але в державних органах влади мені сказали, що така допомога не передбачена. То як же насправді?» 

  • Чи може переселенець не платити кредитні штрафи?

    «Коли почалася антитерористична операція, нашій родині з двома дітьми довелося переїхати з Донецька у Дніпропетровську область до родичів. Зареєструвалися як переселенці. У Донецьку залишилася квартира, куплена в кредит. Чи будемо ще колись у ній жити, чи ні, самі не знаємо, а гроші брали в борг у банку, тож їх доводиться повертати. Добре, хоч на роботу влаштувалися, та й житло знімати не треба, тож будемо помаленьку розраховуватися за кредит. Однак сталося так, що півроку, поки ми облаштовувалися на новому місці, поки шукали роботу, зовсім не платили банку  — не було з чого. Тепер готові поновити виплати, але нам кажуть, що, крім власне позички і відсотків, нам нарахують ще й так звані кредитні штрафи за прострочені виплати. Але ж ми не з доброго дива не платили. А тепер маємо мороку. Можливо, є якісь пільги для внутрішньо переміщених осіб, аби нам не нараховували цей кредитний штраф?»